Бистриця (притока Трубежа)
Би́стриця — річка в Чернігівській області, ліва притока Трубежа завдовжки 26 км. На Бистриці розташоване місто Бобровиця, села Макарівка, Рудьківка та Сухиня. За Сухинею річка впадає у Трубіж на 111 км від гирла.
У межах населених пунктів Бистриця загачена численними ставками (офіційно має 2 ставки).[1] Між Рудьківкою та Сухинею річка перетинає великий лісовий масив. Частина річки довжиною 13,1 км від гирла є магістральним каналом осушувальної системи «Рудьківка», на цьому відрізку річки знаходиться 5 гідротехнічних споруд. Вода річки належить до гідрокарбонатного класу, загальна мінералізація 550 мг/л.[2]
Біля річки знайдено могили (кургани) 2—1 тис. до н. е. та городище ХІ — ХІІІ століть.
Місцеві мешканці в давні часи займалися бобровими промислами (місто Бобровиця), а також видобували болотну руду і в невеликих домницях плавили метал (село Рудьківка).
Бистриця згадувалась у переписній книзі Малоросійського приказу (1666),[3] «Генеральному слідстві Київського полку» (1729–1731), «Списках населених місць Російської імперії» (1866) та інших документах під назвою Бобровиця. На деяких мапах річку вказано як частину Трубежа.[4] У «Докладному атласі Російської імперії з планами головних міст» Ільїна (1871) річка вже мала сучасну назву.[5]
- ↑ а б Екологічний паспорт Чернігівської області. — 2011. — С. 18. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 21 січня 2017.
- ↑ Районна цільова програма розвитку водного господарства на період до 2021 року. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 30 січня 2017.
- ↑ В. О. Романовський. Переписні книги 1666 року. — Всеукраїнська академія наук, Археографічна Комісія. — Київ, 1933. — с. 344, 346. [Архівовано 30 червня 2015 у Wayback Machine.]
- ↑ Мапа Стрільбицького 1871 р. Архів оригіналу за 22 червня 2015. Процитовано 21 червня 2015.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 14 березня 2012. Процитовано 21 червня 2015.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
- «Каталог річок України» [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.]. — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 101. — (№ 1700).