Перейти до вмісту

Битва біля Принстона (1777)

Координати: 40°19′48″ пн. ш. 74°40′30″ зх. д. / 40.33° пн. ш. 74.675° зх. д. / 40.33; -74.675
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Битва біля Принстона
Війна за незалежність США
Джордж Вашингтон згуртовує вояків перед битвою
Джордж Вашингтон згуртовує вояків перед битвою
Джордж Вашингтон згуртовує вояків перед битвою
40°19′48″ пн. ш. 74°40′30″ зх. д. / 40.33° пн. ш. 74.675° зх. д. / 40.33; -74.675
Дата: 3 січня 1777
Місце: Принстон, Нью-Джерсі, США
Результат: перемога американських військ
Сторони
США Сполучені Штати Велика Британія
Командувачі
США Джордж Вашингтон
США Г'ю Мерсер
Чарльз Маухуд
Чарльз Корнуоліс
Військові сили
4500 1200
Втрати
25-44 вбиті
40 отримали поранення
18-100 вбиті
58-70 поранені
194—280 захоплено в полон

Битва біля Принстона (3 січня, 1777) — ключова битва американської війни за незалежність, в якій Континентальна армія під командуванням генерала Джорджа Вашингтона завдала поразки британським силам поблизу Принстона, Нью-Джерсі.

Після перемоги над гессенцями в битві біля Трентона вранці 26 грудня 1776 року, Вашингтон відступив назад в Пенсільванію. Згодом він вирішив атакувати британські сили перш, ніж йти на зимівлю. 29 грудня він привів свою армію назад в Трентон. У ніч на 2 січня 1777 року Вашингтон відбив британський напад у битві на Есанпінк Крик. У ту ніч, він евакуювавши свої позиції, кружляв навколо генерала лорда Корнуоліса, і пішов, щоб напасти на британський гарнізон в Принстоні.

3 січня бригадний генерал Континентальної армії Г'ю Мерсер зіткнулися з двома полками під командуванням підполковника Чарльза Маухуда з британської армії. Мерсер і його війська були захоплені, а Мерсер був смертельно поранений. Вашингтон направив деяку кількість ополченців під орудою бригадного генерала Джона Кодуоледера, щоб допомогти їм. Ополчення, побачивши втечу людей Мерсера, також почало втікати. Вашингтон під'їхав з підкріпленням і згуртував ополченців. Потім він привів напад у війська Маухуда. Маухуд віддав наказ відступити і більшість з військ намагалися втекти в Корнволіс і в Трентон.

У самому Принстоні бригадний генерал Джон Салліван закликав деяких британських військовослужбовців, які знайшли притулок у Насау-голл (англ. Nassau Hall) здатися, закінчуючи бій. Після битви Вашингтон повів свою армію в Моррістаун, і з їх третьої поразки в 10 днів, англійці евакуювали південний Нью-Джерсі. З перемогою в Принстоні бойовий дух піднявся в американських рядах і більше чоловіків стали в армію. Бій (який вважався на той час незначним за британськими стандартами) був останнім великим ходом Вашингтона у зимовій кампанії.

Частина місця битви тепер Princeton Battlefield State Park, Національний історичний пам'ятник.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Princeton Battlefield Society [Архівовано 12 грудня 2019 у Wayback Machine.]
  • The Battle of Princeton [Архівовано 4 грудня 2016 у Wayback Machine.]
  • Battle of Princeton [Архівовано 4 грудня 2016 у Wayback Machine.]
  • Princeton Battlefield State Park official site [Архівовано 5 лютого 2017 у Wayback Machine.]
  • Virtual Tour of the park [Архівовано 10 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
  • The Winter Patriots: The Trenton-Princeton Campaign of 1776-1777. George Washington's Mount Vernon.
  • Animated History Map of the Battle of Princeton [Архівовано 9 жовтня 2012 у Wayback Machine.]