Битва біля Тютюнної гори
| Battle of Tabocas | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Голландсько-португальська війна | |||||||
 | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
| Голландська республіка (WIC) | Португальське королівство | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Гендрік ван Гаус | Жуан Фернандеш Вієйра | ||||||
| Військові сили | |||||||
1700 вояків
|
1050 вояків | ||||||
| Втрати | |||||||
| 370 убитих | 28 убитих | ||||||
Битва біля Тютюнної гори (порт. Batalha do Monte das Tabocas) — битва, що відбулася 3 серпня 1645 року біля Тютюнної гори у Португальській Бразилії (сучасне Пернамбуку) між військами Португалії та Голландії (WIC). Складова португальсько-голландської війни. Португальські сили нараховували 1050 вояків, з яких лише 230 мали вогнепальну зброю; їх очолювали капітани Жуан Фернандеш Вієйра й Антоніу Діаш Кардозу. Голландські сили мали 1700 вояків, з яких 1500 мали вогнепальну зброю; ними керував Гендрік ван Гаус. Незважаючи на перевагу голландців, битва закінчилася перемогою португальців. Це була перша велика перемога Португалії. Вона поклала початок відступу голландських сил з Північної Бразилії.
3 серпня 1645 року, близько полудня, голландці наблизилися до Тютюнної гори біля річки Тапакура. Їхні сили нараховували 1500 аркебузирів та мушкетерів-найманців під командуванням полковника Гендріка ван Гауса. Їм допомагали місцеві індіанці тупі (тапуї)[1].
Португальці тримали оборону на Тютюнній горі, й влаштували там засідки у хащах. Голландці були настільки впевнені у перемозі, що їм бракувало обережності[1].
Коли нападники перетнули річку, 30 португальців вистрілили по них, заволікаючи у засідки. Голландці рушили за застрільщиками на гору. Потрапивши у перші засідки, вони винесли їх, але відступили перед останньою, в заростях бамбуку. Голландці спустилися і перегрупувалися в три загони на галявині між річкою та підніжжям гори[1].
Португальці продовжували стрільбу по нападниках з хащів. Жуан Вієйра вирішив почати контр-атаку силами у 400 чоловік, але Діаш Кардозу зупинив його, вважаючи, що це призведе до поразки[1].
У середині дня голландці знову піднялися на Тютюнну гору й потрапили в останню велику засідку. Вони зазнали багато втрат у людях і без зволікання відступили[1].
Наприкінці дня у португальців майже вичерпався порох, а всі засідки виявилися викритими. Вієйра вирішив, що оборону зруйновано, і спустився з гори зі своїм загоном відчайдухів — у ньому були переважно метиси з мачете та старими мечами, а також 30 негрів-вільновідпущеників[1].
Португальці вдарили з такою люттю, що голландці були змушені скотитися зі схилів на галявину[1].
Під вечір полив сильний дощ. Полковник ван Гаус наказав відступити, залишивши по дорозі багато возів із пораненими[1].
На світанку португальці нарахували 370 мертвих ворогів, окрім тих, що були скинуті в річку, закопані або загинули в хащах. Переможці здобули багато пороху та хороших рушниць, оскільки до цього мали лише 230, переважно старих та іржавих[1].
- Santiago, Diogo Lopes. História da guerra de Pernambuco e feitos memoráveis do Mestre de Campo João Fernandes Vieira (1654). Fundarte, 1984.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Битва біля Тютюнної гори
