Битва на Каталаунських полях

Битва на Каталаунських полях
Битва на рівнинах Каталонії між Аттілою, Етієм, Мероусом та Теодоріхом I; від Spieghel Historiael від Jacob van Maerlant (XIV ст.) Битва на рівнинах Каталонії між Аттілою, Етієм, Мероусом та Теодоріхом I; від Spieghel Historiael від Jacob van Maerlant (XIV ст.)
Дата: після 20 червня 451 року Місце: під Труа (сучасна провінція Шампань у Франції) Результат: Нічия
Сторони
Західна Римська імперія Королівство вестготів Алани, Бургунди Франки	Гуни Остготи, Гепіди та інші
Командувачі
Флавій Аецій король Теодоріх король Сангібан	вождь гунів Аттіла король Валамир король Видимир I король Теодимир король Ардаріх король Хільдерік I король Одоакр вождь гунів Лаударік

Битва на Каталаунських полях (після 20 червня 451 року) — битва в Галлії, у якій війська Західної Римської імперії під керівництвом полководця Аеція в союзі з армією Тулузького королівства вестготів зупинили навалу коаліції варварських племен гунів і германців під проводом Аттіли на Галлію.

Битва була найбільшою і однією з останніх в історії Західної Римської імперії перед її падінням. Хоча результат битви був невизначений, Аттіла був змушений піти з Галлії і це було розцінено як поразка гунів.

Передумови битви

Войовничі гуни змусили скоритися Східну Римську імперію (дорогою вони все знищували вогнем і мечем). У 448 році імператор Феодосій II уклав мир з гунами, при цьому заплатив величезний викуп у 2100 фунтів золота (точніше 952 кг). Виявлено факти, які підтверджують сплату данини гунам Східною Римською імперією.

Становище Західної Римської імперії

Спочатку римляни маніпулювали гунами задля власних цілей. Римські полководці використовували їх у війнах зі своїми численними ворогами. На прохання римлян гуни розгромили королівство бургундів, яке знаходилося на Рейні. У 450 році Галлія була країною, яка була політично розділена між германськими племенами. Територію Галлії розділяли франки, вестготи і бургунди. Аттіла знав про стан справ у Галлії. Під час війн вандали заснували своє королівство, а їхній король Гейзеріх вважав себе спадкоємцем карфагенських правителів. У 451 році Аттіла зрозумів, що гуни готові до війни з Римом. Він почав вторгнення в Західну Римську імперію. Захопивши такі міста, як Аквіланія і Мілан (вони були великими торговими містами), Аттіла підійшов до Риму. Римський імператор змушений був заплатити величезний викуп.

Атака на Галлію

Під час атаки на Галлію Аттіла розграбував великі міста, зокрема Мец, Кельн та інші, дійшовши до Каталаунських полів (200 км від Орлеана). Вночі франки й гепіди зустрілись у бою. Зранку противники з'ясували, що бій відбуватиметься на пагорбі. Римсько-вестгогтському війську вдалося захопити пагорб першим. Гуни намагалися вибити їх із зайнятих позицій, але сини вестготського короля Теодоріха І відбили атаку. Наступної ночі почалася різанина, у якій загинув сам Теодоріх І. Його затоптали в бою, коли він впав зі свого коня. Тіло короля вдалося знайти лише зранку. Сини відкинули гунів вночі аж до табору. Потім сини Теодоріха вирішили піти з поля бою, а після цього пішли і гуни. У цьому бою ніхто не переміг, але гуни не досягли поставленої мети походу на Галлію і вимушені були відступити. Це продемонструвало деяку перевагу римлян.

Хоча Римська імперія витримала навалу гунів, але їй залишалось існувати всього 25 років. 476 р. соратник Аттіли Одоакр захопив усю Італію.

Див. також

• Флавій Аецій
• Аттіла
• Гуни
• Меровей

Джерела

• Chronica gallica a. DXI

Посилання

• J. B. Bury, «History of the Later Roman Empire», ch.9 «The Empire of Attila» [Архівовано 29 травня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
• Иордан, «О происхождении и деяниях гетов». [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.](рос.)