Битва на Сяні
Ця стаття містить перелік джерел, але походження окремих тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність виносок. |
Битва на річці Сяні | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Міжусобна війна на Русі 1146—1154 | |||||||||
| |||||||||
Сторони | |||||||||
• Угорщина • Київське князівство • Волинське князівство • Переяславське князівство |
• Галицьке князівство | ||||||||
Командувачі | |||||||||
• Геза II • Ізяслав Мстиславич • Святополк Мстиславич • Володимир Мстиславич • Володимир Андрійович • Мстислав Ізяславич |
• Володимир Володаревич |
Битва на річці Сян — поразка галичан у ході війни між Ізяславом Мстиславичем київським і його дядьком Юрієм Долгоруким, що змусило їх погодитися на повернення Ізяславові зайнятих ними раніше волинських міст.
В ході кампанії 1151 року, кульмінацією якої стало битва на річці Руті, галичанам вдалося завдати поразки угорцям (союзникам Ізяслава, приведеним його сином Мстиславом) на привалі. Взимку 1151/1152 років похід Ізяслава на Володимира галицького закінчився безрезультатно: Ізяслав повернувся від Корчева. Після цього Мстислав Ізяславич знову прийшов з угорцями до Галицького князівства. Тоді Володимир успішно атакував угорські загони на покормі, а потім сховався в Перемишлі на південному, правому березі річки Сан. Противників розділяла водна перешкода. Володимир не спробував нав'язати бій угорцям їх до підходу союзників-русичів, замість цього спробувавши укласти з угорцями сепаратний мир, але безуспішно.
Ізяслава, що рухався з півночі від Володимира з братами зустрів угорський загін чисельністю близько 1 тисячі чоловік під Ярославом біля переправи на лівий берег Сяну. Потім союзники приєдналися до основного угорського війська неподалік Перемишля. Центр бойового порядку склали руські дружини, фланги — угорські війська. Галичани були атаковані через річку з трьох сторін і понесли великі втрати вбитими, затонулими і полоненими. Володимир з воєводою Збигнєвом Івачевичем вирвався з оточення і при наступних мирних переговорах посилався на важке поранення і обіцяв угорському королю вірність свого сина і спадкоємця Ярослава Осмомисла. Союзники захопили Перемишль, оскільки після битви обороняти його стало нікому. Мирну угоду було укладено на умовах звільнення галицькими гарнізонами волинських міст Буська, Шумська, Тихомля, Вишгородка і Гнійниці, які, однак, не були виконані до смерті Володимира і поразки його сина під Теребовлем.
Того ж року Володимир здійснив похід у напрямку Києва з метою відвернути від Ізяслава допомогу обложеному Юрієм Чернігову. Володимир уникнув зіткнення і повернувся до Галича, після чого Ізяслав зміг розвинути успіх на лівобережжі Дніпра (облога Новгорода-Сіверського) і повернутися до остаточного вирішення розбіжностей з Галичем.
- Іпатіївський літопис [Архівовано 12 липня 2018 у Wayback Machine.]
- Бережков Н. Г. Хронологія руського літописання
Це незавершена стаття про Київську Русь. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про битву. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |