Битва на Сяні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Битва на річці Сяні
Міжусобна війна на Русі 1146—1154
Дата: 1152
Місце:
Привід: заняття Володимиром волинських міст:
Результат: Перемога Ізяслава та його союзників
Сторони
Угорщина
Київське князівство
Волинське князівство
Переяславське князівство
Галицьке князівство
Командувачі
Геза II
Ізяслав Мстиславич
Святополк Мстиславич
Володимир Мстиславич
Володимир Андрійович
Мстислав Ізяславич
Володимир Володаревич

Битва на річці Сян — поразка галичан у ході війни між Ізяславом Мстиславичем київським і його дядьком Юрієм Долгоруким, що змусило їх погодитися на повернення Ізяславові зайнятих ними раніше волинських міст.

Хід подій

[ред. | ред. код]

В ході кампанії 1151 року, кульмінацією якої стало битва на річці Руті, галичанам вдалося завдати поразки угорцям (союзникам Ізяслава, приведеним його сином Мстиславом) на привалі. Взимку 1151/1152 років похід Ізяслава на Володимира галицького закінчився безрезультатно: Ізяслав повернувся від Корчева. Після цього Мстислав Ізяславич знову прийшов з угорцями до Галицького князівства. Тоді Володимир успішно атакував угорські загони на покормі, а потім сховався в Перемишлі на південному, правому березі річки Сан. Противників розділяла водна перешкода. Володимир не спробував нав'язати бій угорцям їх до підходу союзників-русичів, замість цього спробувавши укласти з угорцями сепаратний мир, але безуспішно.

Ізяслава, що рухався з півночі від Володимира з братами зустрів угорський загін чисельністю близько 1 тисячі чоловік під Ярославом біля переправи на лівий берег Сяну. Потім союзники приєдналися до основного угорського війська неподалік Перемишля. Центр бойового порядку склали руські дружини, фланги — угорські війська. Галичани були атаковані через річку з трьох сторін і понесли великі втрати вбитими, затонулими і полоненими. Володимир з воєводою Збигнєвом Івачевичем вирвався з оточення і при наступних мирних переговорах посилався на важке поранення і обіцяв угорському королю вірність свого сина і спадкоємця Ярослава Осмомисла. Союзники захопили Перемишль, оскільки після битви обороняти його стало нікому. Мирну угоду було укладено на умовах звільнення галицькими гарнізонами волинських міст Буська, Шумська, Тихомля, Вишгородка і Гнійниці, які, однак, не були виконані до смерті Володимира і поразки його сина під Теребовлем.

Того ж року Володимир здійснив похід у напрямку Києва з метою відвернути від Ізяслава допомогу обложеному Юрієм Чернігову. Володимир уникнув зіткнення і повернувся до Галича, після чого Ізяслав зміг розвинути успіх на лівобережжі Дніпра (облога Новгорода-Сіверського) і повернутися до остаточного вирішення розбіжностей з Галичем.

Посилання

[ред. | ред. код]