Битва при Вейссенбурзі
| Битва при Вейссенбурзі | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Франко-прусська війна | |||||||
 Схема битви при Вейссенбурзі | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Пруссія Королівство Баварія |
.svg){kind=small} Франція | ||||||
| Командувачі | |||||||
 кронпринц Фрідріх Гуго фон Кірхбах |
Абель Дуе | ||||||
| Сили | |||||||
| 25 тисяч вояків, 144 гармати | 8 тисяч вояків, 12 гармат | ||||||
| Втрати | |||||||
| 1551 солдат вбитими, пораненими і зниклими безвісти | 1600 вбитих і поранених, 700 полонених | ||||||
Битва при Вейссенбурзі — перша битва франко-прусської війни, яка відбулася 4 серпня 1870 року в районі міста Вейссенбург (Віссамбур) на франко-німецькому кордоні. Завершилася поразкою французьких військ і захопленням Вейссенбурга прусськими і баварськими військами.
Внаслідок провокації з «Емською депешею» прусського канцлера Отто фон Бісмарка французький імператор Наполеон III 19 липня 1870 року оголосив війну Пруссії. Незабаром на боці Пруссії у війну вступили інші німецькі держави, в тому числі Баден, Баварія і Вюртемберг.
На початку війни французьке військове командування розраховувало перенести бойові дії на територію Німеччини. Для цього армія французького маршала Мак-Магона 2 серпня зайняла Саарбрюккен і звідти мала продовжити наступ углиб Німеччини[1]. Разом з цим Мак-Магон здійснив заходи для оборони Ельзасу і Лотарингії від вторгнення німецьких військ: 6-та піхотна дивізія генерала Дюкро отримала наказ обороняти Страсбург, а 2-га піхотна дивізія генерала Дуе отримала наказ зайняти та утримувати Вейссенбург, який дивізія Дюкро залишила 22 липня[2].
На початку серпня до французького кордону підійшла 3-тя німецька армія під командуванням кронпринца Фрідріха. Французька розвідка не змогла вчасно помітити підхід німецьких військ, а французьке командування недооцінювало супротивника. 3-тя німецька армія збиралася нанести удар по Вейссенбургу і далі, розвиваючи успіх, розчленити французькі війська в Ельзасі та Лотарингії.
Увечері 3 серпня 2-га дивізія Дуе із приданою їй кавалерійською бригадою прибула до Вейссенбургу[3].
2-га піхотна дивізія французів налічувала 8000 вояків і 12 гармат[4]. При цьому штатна чисельність піхотної дивізії французької армії складала 15 000 вояків. Через провал мобілізації та погану логістику дивізія не була повністю укомплектована особовим складом, також у французів були суттєві проблеми з харчами і боєприпасами. Напередодні битви дивізії була придана кавалерійська бригада зі складу 1-го армійського корпусу.
Французам протистояли 4-та баварська піхотна дивізія зі складу 2-го баварського армійського корпусу, 5-й та 11-й прусські армійські корпуси 3-ї німецької армії кронпринца Фрідріха. Безпосередньо в атаці на Вейссенбург брали участь 4-та баварська дивізія та 5-й прусський корпус генерала Кірхбарха — загалом більше 25 тисяч вояків і 144 гармати[1].
Вранці 4 серпня генерал Дуе вислав розвідку на протилежний берег ріки Лаутер, щоб дізнатися місцерозташування сил противника. В той же час німецькі війська 11-го армійського корпусу перейшли через Лаутер значно східніше, в районі Лаутербургу і почали наступ на Вейссенбург зі сходу[5].
О шостій годині ранку за підтримки артилерії 4-та баварська дивізія з півночі атакувала Вейссенбург. Спроби баварців перейти через Лаутер і захопити місто були невдалими, французи відбили всі атаки. Французи вміло боронилися використовуючи переваги своєї зброї — гвинтівок Шасспо і мітральєз, однак безперервний вогонь німецької артилерії завдав французам відчутних втрат.
Після вступу в бій 5-го прусського корпусу становище французьких військ різко погіршало, над ними нависла загроза оточення. О 10.30 генерал Дуе розпорядився почати відхід у напрямку Коль-дю-Піджонньє. О 11.00 Дуе був смертельно поранений і помер не приходячи до тями[2].
_(14593621209).jpg)
Спроби баварців і пруссаків штурмом оволодіти Вейссенбурргом виявилися безуспішними. Захисники міста завзято оборонялися, при чому захищати місто їм допомагали місцеві жителі. Бої йшли за кожну вулицю і за кожний будинок.
Прусські 5-й та 11-й корпуси по обіді атакували замок Гайсберг, який прикривав шлях відходу французів з Вейссенбургу. Після жорстокого артилерійського обстрілу французький батальйон, який обороняв замок, о 14.00 склав зброю і капітулював. Після захоплення Гайсбергу французький гарнізон Вейссенбургу опинився повністю оточений і був змушений капітулювати.
Незважаючи на капітуляцію захисників Вейссенбургу залишки 2-ї піхотної дивізії змогли відійти на з'єднання з основними силами Мак-Магона. Німці не переслідували втікачів.
В ході битви при Вейссенбурзі німецькі війська втратили 1551 вояка вбитими, пораненими і зниклими безвісти. Французи втратили вбитими і пораненими 1600 вояків (серед них і генерал Дуе), ще 700 французів потрапили в полон[6].
Битва при Вейссенбурзі не планувалася сторонами конфлікту, це була класична зустрічна битва. Через погану роботу власної розвідки і малочисельність власних військ французи програли першу битву війни. Французька 2-га піхотна дивізія повністю втратила свою боєздатність і для і без того слабкої армії Мак-Магона це була велика втрата. Французькі війська залишили Саарбрюккен і 6 серпня були розбиті німцями під Шпірхерном та при Верті.
- ↑ а б Harvard University, Clara Bell (1892). The Franco-German War of 1870-71 (English) . Harper.
- ↑ а б Howard, M. (1961). The Franco–Prussian War. London: Rupert Hart-Davis. ISBN 0-24663-587-8.
- ↑ Howard 1961, pp. 65–76.
- ↑ Karl Bleibtreu: Schlacht bei Weißenburg am 4. August 1870. Reprint 1903/2009, Verlag Rockstuhl, Bad Langensalza (ISBN 978-3-86777-070-5).
- ↑ Graveur, C. M. (18-18 ; lithographe); Illustrateur, Zillot (18-18 ; dessinateur) (1870). Bataille de Wissembourg. : 4 août 1870. : [estampe] / C.M. Lith. ; [Zillot]. Gallica (фр.). Архів оригіналу за 9 квітня 2022. Процитовано 9 квітня 2022.
- ↑ Wawro, G. (2003). The Franco–Prussian War: The German Conquest of France in 1870–1871. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-58436-1.
- Karl Bleibtreu: Schlacht bei Weißenburg am 4. August 1870. Reprint 1903/2009, Verlag Rockstuhl, Bad Langensalza (ISBN 978-3-86777-070-5).
- Howard, M. (1961). The Franco–Prussian War. London: Rupert Hart-Davis. ISBN 0-24663-587-8.
- Wawro, G. (2003). The Franco–Prussian War: The German Conquest of France in 1870—1871. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-58436-1.
- Moltke, Field Marshal Count Helmuth von (1892). The Franco-German War of 1870. New York: Harper and Brothers.