Перейти до вмісту

Битва при Керкірі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Битва при Керкірі
Карта острова Керкіра. Місто Керкіра лежить у центрі східного узбережжя
Карта острова Керкіра. Місто Керкіра лежить у центрі східного узбережжя
Карта острова Керкіра. Місто Керкіра лежить у центрі східного узбережжя
Дата: 298 до н. е. або 297 до н. е.
Місце: біля острова Керкіра
Результат: Перемога Агафокла
Сторони
Кассандр Агафокл
Командувачі
Кассандр Агафокл
Втрати
всі кораблі знищено

Битва при Керкірі — морська битва біля західного узбережжя Греції між елліністичними царями Македонії та Сицилії.

Переможець у битві під Керкірою сицилійській цар Агафокл
Монета із зображенням Кассандра

У 298 або 297 р. до н. е. македонський цар Кассандр вирішив заволодіти Керкірою. Незадовго до того цей острів обрав за свою базу спартанський полководець Клеонім, котрий в 303 — 302 роках до н.е. вів бойові дії в Італії та Іллірії. Втім, підсумком діяльності Клеоніма стала втрата ним Керкіри, хоча подробиці цього нам невідомі. Можливо, його вигнав звідси сицилійський цар Агафокл[1] (втім, існують підстави відносити це на рахунок Деметрія I Поліоркета, котрий перед тим безрезультатно пропонував Кеоніму союз[2]).

Флот Кассандра обійшов навколо Греції та перевіз його військо через вузьку протоку, що відділяла острів від узбережжя Епіра, де тоді правив союзник македонського царя Неоптолем II. Керкіра, обложена з суші та з моря, звернулася по допомогу до Агафокла. Останній прибув зі своїм флотом та одразу атакував кораблі Кассандра. Обидві сторони билися з завзяттям, причому для македонців програш був особливо страшним, адже він ставив висаджену на берег армію у безвихідне становище. Нарешті, сицилійці здобули повну перемогу та спалили всі ворожі кораблі.

Втім, подальший розвиток подій став дещо неочікуваним. Агафокл вступив з Кассандром у перемовини та дозволив йому забратись із острова за умови визнання своєї влади на Керкірою. Можливо також відзначити, що у 295 р. до н. е. Агафокл видав свою доньку Ланассу заміж за нового епірського царя Пірра та надав як придане Керкіру. А ще через чотири роки Ланасса втекла на цей острів та запропонувала його та свою руку Деметрію І Поліоркету, котрий на той час уже встиг стати царем Македонії. Так острів знов перейшов до Антигоніда.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Hammond, Nicholas Geoffrey Lemprière; Griffith, Guy Thompson; Walbank, Frank William (1972). A History of Macedonia (англ.). Clarendon Press. ISBN 978-0-19-814815-9.
  2. История эллинизма (Дройзен; Шелгунов)/Том II/Книга III/Глава IV — Викитека. ru.wikisource.org. Процитовано 27 березня 2020.