Битва при Сауле
| Битва при Сауле | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Лівонський хрестовий похід | |||||||
 | |||||||
| 56°06′54″ пн. ш. 23°30′52″ сх. д. / 56.115° пн. ш. 23.51444444° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
| Балти-язичники: |
Християни: | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Вікінт |
Фольквін † | ||||||
| Військові сили | |||||||
| невідомо | невідомо 200 псковичів[2] | ||||||
| Втрати | |||||||
| невідомо | 48 братів-лицарів 180 псковичів[2] | ||||||
Би́тва при Са́уле (нім. Schlacht von Schaulen; латис. Saules kauja; лит. Saulės mūšis) — битва, що відбулася 22 вересня 1236 року в місцевості Сауле (Шауле) між балтськими язичниками і християнськими силами під проводом Ордену мечоносців. Основу балтського війська становили литовські жмудини та латвійські земгали. Сили Ордену складалися з німецьких хрестоносців, яких очолював магістр Фольквін, і союзників — русинів-псоковичів і балтів-християн (естів, латгалів, лівів). Закінчилася великим розгромом мечоносців; в ході бою загинуло 48 братів-лицарів включно з магістром. Спричинила розформування Ордену мечоносців, що 1237 року став Лівонським відділом Тевтонського ордену. Описана у «Лівонській римованій хроніці». Одна із важливих подій Лівонського хрестового походу.
У другій половині літа 1236 року був організований хрестовий похід на Жемайтію, у якому брав участь Орден мечоносців та лицарі із Західної Європи. У війську хрестоносців були також християнізовані ести, ліви, латгали, а також 200 вояків із Пскова.[2]
Коли учасники походу вертались із здобиччю назад, на них напали жемайти та земгали. У болотистій місцевості, важка кіннота лицарів не змогла протистояти легкоозброєному противнику. У битві загинув магістр Фолькевін, 48 лицарів та значна кількість інших хрестоносців.
В результаті поразки ордену проти нього повстали курші, земгали і сели. Він фактично втратив раніше завойовані землі на лівому березі Двіни.
З псковського загону додому повернувся лише кожен десятий[2]
У 1237 році Лівонський орден змушений був об'єднатись із Тевтонським орденом. Жемайти на певний період позбавились загрози хрестових походів.
2000 року парламенти Литви та Латвії постановили 22 вересня Днем балтійської єдності для вшанування пам'яті про перемогу литовсько-латвійських сил у битві при Сауле[3].
- ↑ Місце битви у німецьких хроніках назване Сауле, яке зараз локалізують із сучасним Шауляєм у Литві, або ж із Вецсауле на території сучасної Латвії.
- ↑ а б в г Новгородская первая летопись старшего и младшего изводов. М.-Л., 1950. Стр. 74.
- ↑ Vaiškūnas, Jonas (12 вересня 2008). Baltų vienybė (лит.). Delfi.lt. Архів оригіналу за 8 березня 2012. Процитовано 7 квітня 2017.
- Саўлеская бітва 1236 / Вялікає Княства Літоўскае: в 2 т. — Мінск: Беларуская энцыклапедыя імя Петра Броўкі, 2007. ISBN 978-985-11-0393-1
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Битва при Сауле- Juškevičs, J. Kauja pie Saules 22.sept. 1236.gadā. [Архівовано 7 квітня 2017 у Wayback Machine.] Aizsargs. 1926. 5, 140.-143.lpp.
