Битва під Косуличами
Битва під Косуличами | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Війна Московії з Річчю Посполитою (1654—1667) і Московський похід Яна II Казимира | |||||||
Польська кіннота у поході | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Річ Посполита | Московське царство | ||||||
Командувачі | |||||||
Александр Гіларій Полубінський Стефан Бидзинський Мехмед-Ґерай Саадет-Ґерай |
Іван Прозоровський | ||||||
Військові сили | |||||||
8000[1] | 4500—5000[1] |
Битва під Косуличами або битва під Карачевом — битва московсько-річпосполитської війни 1654—1667 років 13 (року під час Московського походу Яна II Казимира).
Після невдалої облоги Глухова король підійшов до Сєвська, звідки в руйнівний рейд углиб московських земель був посланий великий загін на чолі з Олександром Полубінським та Стефаном Бідзінським, у складі якого були дві тисячі кримських татар. Це військо зійшлося в бою при Косуличах з московськими загоном під керівництвом Івана Прозоровського, що йшов в авангарді більшого війська Якова Черкаського. Незважаючи на значну чисельну перевагу військ речі Посполитої, московити люто билися і завдали війську Яна II Казимира чутливі втрати. Найбільше, як завжди, відзначилася московська стрілецька піхота, що стійко відбивала атаки противника. Оскільки чисельна перевага польсько-литовсько-кримського війська залишалася значною, Прозоровський, бажаючи уникнути великої битви, відвів військо до Карачева. Відхід відбувався в повному бойовому порядку і, як видно з участі його загону в наступних бойових зіткненнях, зокрема, в битві під Дроковом, сильних втрат він не зазнав. Полубінський, дізнавшись від полонених про військо Якова Черкаського, що наближається з Болхова, вирішив не продовжувати свій рейд (за деякими даними, король посилав його аж під Калугу), хоча його люди і встигли розорити кілька повітів і вивести кілька тисяч полону. Потім військо повернулося до основної королівської армії, яка розпочала відступ у бік Могильова.
Битва під Косуличами стала найзначнішою польовою битвою в зимовій кампанії 1663—1664 років і зупинила просування військ Речі Посполитої, які були змушені розпочати виведення своєї кінноти зі спустошливого рейду по території, що була розорена[2]. Сотники московських стрілецьких приказів були винагороджені за бій під Косуличами «сукном аглінським».
Польські мемуаристи та історики в дусі пропаганди свого часу зобразили рейд Полубінського як украй успішний, заявивши про спалення 1500 сіл, захоплення десятків тисяч полону і перемогу над переважаючим військом ворога[3].
- ↑ а б Бабулин, 2022.
- ↑ Бабулин, 2022, с. 93.
- ↑ Бабулин, 2022, с. 92.
- Бабулин, И. Б. Московский поход короля Яна II Казимира 1663–1664 гг. — М. : Русские витязи, 2022. — ISBN 978-5-907245-74-7.