Бихов Леонід Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бихов Леонід Васильович
Народився22 червня 1934(1934-06-22)
місто Кам'янське Дніпропетровської області
Помер6 листопада 2001(2001-11-06) (67 років)
місто Київ
Діяльністьполітик
ПартіяКПРС
НагородиОрден «Знак Пошани»Орден «Знак Пошани»

Леонід Васильович Бихов (нар. 22 червня 1934(19340622), місто Кам'янське Дніпропетровської області — 6 листопада 2001, місто Київ) — радянський діяч органів державної безпеки, генерал-майор (1987), заступник голови КДБ Української РСР, начальник Управлінь КДБ по Кіровоградській, Кримській та Київській областях.

Життєпис

[ред. | ред. код]

У 1953 році закінчив індустріальний технікум у місті Дніпродзержинську. У 1953—1954 роках — інженер відділу головного механіка вагонобудівного заводу.

У 1959 році закінчив хіміко-технологічний інститут у місті Дніпродзержинську. Член КПРС.

Після закінчення інституту працював на Лисичанському хімічному комбінаті Луганської області інженером, майстром, начальником конструкторського бюро. У 1959—1961 роках — заступник начальника, начальник цеху контрольно-вимірювальних приладів і автоматики, заступник секретаря партійного комітету Лисичанського хімічного комбінату Луганської області.

У 1961—1962 роках — 1-й секретар Луганського обласного комітету ЛКСМУ.

У грудні 1962 — 1969 року — секретар ЦК ЛКСМУ.

З 1969 року — в органах державної безпеки СРСР. У 1969—1976 роках — заступник начальника Оперативно-технічного управління КДБ при РМ УРСР, заступник начальника 2-го Управління КДБ при РМ Української РСР.

У 1976—1980 роках — начальник Управління КДБ УРСР по Кіровоградській області.

Могила Леоніда Бихова, Байкове кладовище

У 1980—1982 роках — начальник Управління КДБ УРСР по Кримській області.

У 1982—1985 роках — начальник 6-го Управління КДБ Української РСР.

У липні 1985 — вересні 1987 року — начальник Управління КДБ УРСР по місту Києву та Київській області.

У 1987 — листопаді 1991 року — заступник голови Комітету державної безпеки (КДБ) Української РСР.

З листопада 1991 року — у відставці, на пенсії в місті Києві.

Помер на 68-му році життя 6 листопада 2001 року в Києві. Похований разом з родиною на Байковому кладовищі (ділянка № 49а, 50°25′0.8″ пн. ш. 30°30′6.25″ сх. д. / 50.416889° пн. ш. 30.5017361° сх. д. / 50.416889; 30.5017361).

Звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]