Бичко Тарас
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
 | По батькові цієї особи не вказано. Ви можете допомогти проєкту, вказавши його. |
| Тарас Бичко | |
|---|---|
| Народився | 1987 Львів, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство |  Україна |
| Діяльність | фотохудожник |
| Членство | НСФХУ і УАПФ |
| Сайт | bychko.com |
Тарас Бичко (нар. 1987, м. Львів) — український фотохудожник. Член Національної спілки фотохудожників України (2017)[1], Української асоціації професійних фотографів[2].
Тарас Бичко народився 1987 року в місті Львові[2].
Фотографією захопився у 2016 році[3]. Від 2020 — куратор фотопроєктів Львівського муніципального мистецького центру[2].
Творить у жанрах документальної та художньої фотографії. Учасник міжнародного вуличного колективу «Little Box Collective», співзасновник групи «Українська вулична фотографія»[2]. Роботи публікувалися в «The Guardian», «LFI», «Burn Magazine», «National Geographic», «Lens Culture», «Fisheye Magazine» та інших; увійшли до книг «100 Great Street Photographs» (2017, Велика Британія)[4], «Stuck in here» (2022, Франція), «Спалах» (2024, Україна)[1].
Автор книг:
- 2014 — До світла, Львівський історичний музей, Львів, Україна[1];
- 2018 — В пошуках світла, Галерея «Українського дому», Варшава, Польща[1];
- 2020 — СценоГРАФ, Галерея Сценографії, Львів, Україна[1];
- 2021 — Близько, Львівський муніципальний центр мистецтв, Львів, Україна[6];
- 2022 — Дві кімнати, Галерея «Дзиґа», Львів, Україна[1];
- 2022 — Близько, Мала галерея Мистецького арсеналу, Київ, Україна[1];
- 2022 — В пошуках світла, Галерея «Бімбо», Київ, Україна[1];
- 2022 — Виставковий проєкт «Укриття», фотовиставка «Тил», Львівський муніципальний мистецький центр, Львів, Україна[1];
- 2022 — Поза часом, Trinity Art Centre, Велика Британія[1];
- 2023 — Поза часом, Львівський муніципальний центр мистецтв, Львів, Україна[7];
- 2024 — Royal Tunbridge Wells, Амелія Скотт, Велика Британія[1].
Учасник понад 50 колективних виставок[1].
Вибрані[1]:
- 2021 — Чутливість. Сучасна українська фотографія, «Мистецький Арсенал», Київ, Україна;
- 2022 — OntheEdgeFest, Таллінн, Естонія;
- 2022 — WarDiaries, 8th International Photo Festivalin Suwon, Корея;
- 2022 — Спалах. Українська фотографія сьогодні, «Український дім», Київ, Україна;
- 2022 — Україна. Під іншим небом, Центр сучасного мистецтва «Уяздовський замок», Варшава, Польща[8].
- Львівська обласна премія імені Василя Пилип'юка (2022) — за створення виставкових проєктів у 2021—2022 роках та популяризацію українського фотомистецтва у світі[9];
- переможець Української національної премії «Фотограф року» у номінації «Вулична фотографія» (2016)[1];
- фіналіст Міжнародного конкурсу «Miami Street Photo Festival» (2016, 2017, 2018, США)[1];
- переможець Української національної премії «Фотограф року» у номінації «Натюрморт» (2016)[1];
- фіналіст Міжнародного конкурсу «Eastreet 4 — photography of Eastern Europe» (2017, Польща)[1];
- фіналіст Міжнародного конкурсу «Odesa / Batumi Photodays» (2017, Грузія)[1];
- переможець Міжнародного конкурсу «Documentary Family Awards» (2018, США)[1];
- фіналіст Міжнародного конкурсу «Leica Street Photo» (2018, Польща)[1];
- фіналіст Міжнародного конкурсу «Street Sans Frontières» (2018, Франція)[1];
- фіналіст Міжнародного конкурсу «Life Framer» (2022, США)[1];
- переможець Міжнародного конкурсу «Life Framer» (2022, США)[1];
- переможець Міжнародного конкурсу «reFocusAwards» (2022, США)[1];
- II місце Міжнародного конкурсу «International Photography Awards» (2022, США)[10].
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я About. Taras Bychko Photography. Процитовано 31 жовтня 2024.
- ↑ а б в г д е Тарас Бичко. UAPP. 31 жовтня 2024.
- ↑ Іванка Дусько, Наталія Карнаух (15 березня 2021). «Всі мої проєкти зняті в Україні»: львівський фотограф потрапив у ролик міжнародної компанії. Суспільне Львів.
- ↑ а б Катерина Москалюк (5 вересня 2017). «Дві кімнати»: як Тарас Бичко фотографує дитинство, повсякдення та мрії. УП.Життя. Процитовано 31 жовтня 2024.
- ↑ Дві кімнати Тараса Бичка. Untitled. Українська фотографія. 1 лютого 2021.
- ↑ Тарас Бичко. Близько. Львівський муніципальний центр мистецтв.
- ↑ У муніципальному мистецькому центрі відкрилась фотовиставка Тараса Бичка «Поза часом». Zaxid.net. 5 липня 2023.
- ↑ У Варшаві відкрилася виставка українського мистецтва доби війни. Укрінформ. 6 листопада 2022.
- ↑ На Львівщині відзначали переможців обласної премії при свічках (Фото). Leopolis.news. 23 листопада 2022.
- ↑ Анастасія Поляк (20 вересня 2022). Український фотограф здобув нагороду на International Photography Awards 2022. L’officiel.
- Андрій Баштовий (28 вересня 2017). Камера спостереження: Тарас Бичко знімає Львів. The Village Україна.
- Офіційний вебсайт
Бичко Тарас 
у соцмережі «Instagram»
Бичко Тарас у соцмережі «Facebook»- Володимир Шапіро. Тарас Бичко: «Чомусь всі, хто має фотоапарат, думають, що вони творять». Інститут стратегії культури. Процитовано 31 жовтня 2024.
