Бичок-цуцик морський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бичок-цуцик морський
Бичок-цуцик морський з Одеської затоки
Бичок-цуцик морський з Одеської затоки
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Ряд: Бичкоподібні (Gobiiformes)
Підряд: Бичковидні (Gobioidei)
Родина: Бичкові (Gobiidae)
Рід: Бичок-цуцик (Proterorhinus)
Вид: Бичок-цуцик морський
Proterorhinus marmoratus
(Pallas, 1814)
Розповсюдження бичка-цуцика морського
Розповсюдження бичка-цуцика морського
Синоніми
  • Gobius quadricapillus Pallas, 1814
  • Gobius blennioides Kessler, 1877
  • Gobius macropterus Nordmann, 1840
  • Gobius marmoratus Pallas, 1814
  • Gobius marmoratus nasalis pontica Smitt, 1899
Посилання
Вікісховище: Proterorhinus marmoratus
Віківиди: Proterorhinus marmoratus
EOL: 218110
ITIS: 172080
МСОП: 18376
NCBI: 47310

Бичок-цуцик морський[1] (Proterorhinus marmoratus) — солонуватоводний вид риб родини бичкових (Gobiidae).

Протягом певного періоду цей вид риби відзначався як єдиний представник роду Proterorhinus. Але був переописаний як кілька кріптичних видів на підставі молекулярного аналізу[2]. Наразі P. marmoratus відзначається тільки для морських і солонуватих вод чорноморського басейну[2]. Всі випадки реєстрації P. marmoratus в прісних водах насправді є прісноводним бичком-цуциком P. semilunaris.

Характеристика

[ред. | ред. код]

Тіло і голова стислі з боків, луска досить велика, циклоїдна[3]. Лусок на бічній лінії 40-45 + 2-3. Черевний присосок без явних лопастинок. Ширина голови зазвичай менше її висоти. Тім'я, потилиця, верхній край зябрових кришок, основи грудних плавців, черево і задня частина горла покриті циклоїдної лускою. Колір тіла бурий або жовтувато-сірий з 4-5 темними смугами на спині, що переходять нижче середини тіла в плями. Плавці зазвичай смугасті. Довжина до 12 см. Від близького до нього виду, прісноводного бичка цуцика Proterorhinus semilunaris, відрізняється довжиною голови, яка становить 24-29 % від стандартної довжини[4]. Відлеглість між очима становить 10-15 % довжини голови.

Ареал

[ред. | ред. код]

Широко поширений у розпріснених частинах Чорного і Азовського морів, біля берегів Болгарії, Грузії, Румунії і України.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Куцоконь Ю.; Квач Ю. (2012). Українські назви міног і риб фауни України для наукового вжитку. Studia Biologica. 6 (2): 199—220. doi:10.30970/sbi.0602.208.
  2. а б Stepien, Carol A.; Tumeo, Mark A. (2006). Invasion Genetics of Ponto-Caspian Gobies in the Great Lakes: A ‘Cryptic’ Species, Absence of Founder Effects, and Comparative Risk Analysis. Biological Invasions. 8: 61. doi:10.1007/s10530-005-0237-x.
  3. Смирнов А. И. Окунеобразные (бычковые), скорпенообразные, камбалообразные, присоскообразные, удильщикообразные : [рос.]. — Київ : Наукова думка, 1986. — 320 с. — (Фауна України ; т. 8, вип. 5).
  4. Freyhof, Jörg and Alexander M. Naseka (2007). Proterorhinus tataricus, a new tubenose goby from Crimea, Ukraine (Teleostei: Gobiidae) (PDF). Ichthyological Exploration of Freshwaters. 18 (4): 325—334. Архів оригіналу (PDF) за 16 липня 2011. Процитовано 17 листопада 2010.

Посилання

[ред. | ред. код]