Благовіщенський костел (Клевань)
| Благовіщенський костел | |
|---|---|
 | |
50°44′46″ пн. ш. 25°58′15″ сх. д. / 50.74611° пн. ш. 25.97083° сх. д. | |
| Тип | костел |
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури національного значення України |
| Країна |  Україна |
| Розташування | селище міського типу Клевань |
| Конфесія | католицизм |
| Тип будівлі | костел |
| Архітектурний стиль | бароко |
| Матеріал | цегла, тинькування |
| Засновник | Юрій Чорторийський |
| Перша згадка | 1590 р. |
| Будівництво | дерев'яний у 1590, цегляний у 1610 — 1630 |
| Стан | в процесі повільного відновлення |
  Благовіщенський костел (Клевань) (Україна) | |
 | |
 Благовіщенський костел у Вікісховищі | |
Благовіщенський костел (Кле́вань) — римо-католицький храм у селищі міського типу Клевань, Рівненська область, у стилі раннього бароко. Фундатор — князь Микола-Юрій Чорторийський. Збудований замість дерев'яного, фундатором якого був князь Юрій Чорторийський.
Фундатором храму був князь Юрій Чорторийський (бл. 1540—1626, спочатку був православним). Він записав фундуш для православного храму у Клевані (за іншими даними, власне для костелу[1]) 1590 року, тоді ще дерев'яного. Був першим серед заможної родини Чорторийських, що 1598 року змінив обряд (перейшов на унію[2]). Власний князівський двір з міста Луцьк переніс на постійно до містечка Клевань.
Віра без справ мертва. Аби довести прихильність до католицтва, князь започаткував перебудову храму у цеглі. З будівництвом нового храму упорались до 1610 року (за іншими даними, це сталось вже по його смерті — у 1630 році[1]). Фундатором будівництва мурованого храму був князь Микола-Юрій Чорторийський.[3]
Ще у першій третині XX ст. храм прикрашав чималих розмірів вівтарний чудотворний образ Матері Божої Клеванської пензля Карла Дольчі, майстра болонської школи XVII ст.[4]
У травні 1945 року розпочалося переселення поляків до Польщі на повернені території Західної Польщі. Вихідці з Клевані з огляду на ставлення радянської влади до релігії та до релігійних цінностей, забрали найдорожчі реліквії з костелу і вивезли разом із ними і ікону. Із Клевані 17 травня відбули близько 800 осіб і вже 6 червня ікону було доставлено до Сквежини.[5] Нині вівтар Благовіщенського костелу у Клевані прикрашає копія цієї ікони.
Храм вибудований з цегли і потинькований. За типом це тринавна базиліка, що має вівтарну абсиду, нартекс, дві прямокутні двоярусні вежі на головному фасаді. Вежі криті дахами-шатро.
І на фасаді, і композиційно акцентована центральна нава, котра вища та щирша за бічні. Головна нава трохи виступає вперед на головному фасаді. Її вінчає великий трикутний фронтон з розкреповкою.
Фасади костела суворо спрощені і позбавлені декору. Головна нава пов'язана з бічними вежами невеликими заокругленнями кутів, що надають пласкому в цілому головному фасаду трохи пластичності. В декорі веж і головної нави використані пласкі пілястри без помітних архітектурних акцентів.
Південніше від костелу вибудована прямокутна дзвіниця. Збережений також цегляний паркан з брамою та прямокутним фронтоном.
За часів СРСР у період з 1947 до 1991 років храм було зачинено, а парафія ліквідована. Католицький храм, однак, не був поруйнований як тисячі сакральних споруд по всій країні.
Спочатку приміщення використовувалось як лабораторія для хімічних досліджень, а пізніше збоку було прорубано ще вхід і костел використовувався як амбар. До 5 м у висоту він був засипаний зерном. Внаслідок цього на стінах з'явився грибок та було зруйновано старовинні фрески.
До сьогодні збереглися залишки фресок, які були вище рівня зерна.
З 1991 року занедбану споруду віддали відродженій католицькій громаді Благовіщення Господнього, яку було наново зареєстровано при Луцькій дієцезії 29.10.1991 р.[6]
Був похований фундатор Юрій Чорторийський,[7] деякі його діти,[1] Микола-Юрій Чорторийський[3]
,_%D1%81%D0%BC%D1%82.%D0%9A%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C.JPG)
- ↑ а б в Klewań… — S. 140.
- ↑ Latacz E. Czartoryski Jerzy // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — t. IV/1, zeszyt 16. — 480 s. — S. 277. (пол.)
- ↑ а б Latacz E. Czartoryski Mikołaj Jerzy, na Klewaniu i Żukowie (†1662) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — t. IV/1, zeszyt 16. — 480 s. — S. 295. (пол.)
- ↑ Калиберда, Сергей. Органы: от Киевской Руси до Украины. Google книги. ЛитРес. с. 130. Архів оригіналу за 23 грудня 2018.
- ↑ Skwierzyna: obraz Matki Boskiej Klewańskiej [Архівовано 16 вересня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Луцька дієцезія. Клевань, парафія Благовіщення Господнього. Архів оригіналу за 24 грудня 2018. Процитовано 23 грудня 2018.
- ↑ Latacz E. Czartoryski Jerzy… — S. 278.
- На Рівненщині перепоховали рештки князів Чарторийських (відео) [Архівовано 11 травня 2018 у Wayback Machine.] // День. — 2018. — 6 травня.
- Klewań // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 139. (пол.) — S. 139—140. (пол.)
- Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР [Архівовано 10 квітня 2016 у Wayback Machine.]. — К. : Будівельник. — Т. 3. — С. 299.
- Так було: Про клеванський костел на YouTube
- Skwierzyna: Obraz Matki Boskiej Klewańskiej [Архівовано 16 вересня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Prof. Maria Pawłowiczowa, Obrazy Matki Bożej przywiezione po II wojnie z Kresów Wschodnich [Архівовано 15 вересня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)