Перейти до вмісту

Блакитний банан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Блакитний Банан
Густота населення у всьому світі

«Блаки́тний Бана́н» (фр. Banane bleue, англ. Blue Banana, нім. Blaue Banane, італ. Banana blu, нід. Blauwe Banaan), (ще знаний як Європейський мегаполіс чи Європейський хребет) — це розірвана область урбанізації у Західній Європі, чисельність населення якої становить близько 110 млн осіб. Вона тягнеться від Північно-Західної Англії на півночі до Мілана на півдні. Формою область на мапі схожа з бананом: звідси походить її назва. «Блакитний банан» має у своєму складі міста Бредфорд, Лідс, Ліверпуль, Манчестер, Бірмінгем, Лондон, Амстердам, Гаага, Роттердам, Брюссель, Антверпен, Ейндговен, Рур, Дюссельдорф, Кельн, Франкфурт-на-Майні, Люксембург, Штутгарт, Страсбург, Цюрих, Турин, Мілан, Генуя і є однією з найбільших у світі концентрацій людей, грошей та виробництва[1]. Цю теорію висунула 1989 року група французьких географів RECLUS, яку очолював Роже Брюне[2].

Історія

[ред. | ред. код]

У 1989 році французький географ Роже Брюне, бажаючи поділити Європу на «активні» і «пасивні» зони, розробив концепцію західноєвропейського «хребта». Вчений помітив область промисловості та сфери послуг, що тягнеться від північної Англії до північної Італії.

Роже Брюне вважав «синій банан» результатом історичного розвитку території: шляхів торгівлі, накопичення промислового капіталу. Франція, на його думку, втратила свої зв'язки з областю внаслідок переслідування меншин (а саме гугенотів) і надмірної централізації навколо Парижа. У своєму аналізі Брюне розкритикував французькі міські агломерації, які зосереджені навколо Парижа, щоб переконати французьку владу в необхідності тіснішої інтеграції бізнесу в Центральній Європі.

Назва з'явилася у засобах масової інформації: форму банана зазначив на прес-конференції Жак Ширак, міністр; колір був даний йому художником Нувель Обсерватер у статті Жозе Алії, яка трьома днями пізніше охрестила його Блакитним Бананом (Banane Bleue)

Є думка, що Банан було зроблено блакитним, бо він знаходився в серці ​​Європи, а прапор Європи — синього кольору. Інші джерела стверджують, що колір асоціюється з одягом промислових робітників («синіх комірців»).

Існування Банана іноді приписують перекроюванню мапи Європи після Другої світової війни, яка привела до створення осі Північ-Південь (де високо розвинена інфраструктура долини Рейну забезпечує зв'язок між частинами системи), у той час як між Сходом і Заходом відносини були ослаблені. З іншого боку, великі центри вже існували задовго до того часу (Рандстад, Рурський регіон, Манчестер).

Список міст та регіонів, які входять до Блакитного Банана

[ред. | ред. код]

Нижче показані найбільші міські агломерації, які входять до цієї найбільшої в Європі області урбанізації.

Місто / Назва мегаполіса Країна Населення (млн)
Ліверпуль / Ліверпульська агломерація Велика Британія Велика Британія 1,3
Манчестер — Солфорд / Великий Манчестер Велика Британія Велика Британія 2,5
Лідс — Бредфорд / Агломерація Західного Йоркширу Велика Британія Велика Британія 1,9
Шеффілд / Агломерація Південного Йоркширу Велика Британія Велика Британія 1,5
Бірмінгем — Вулвергемптон / Агломерація Західного Мідлендсу Велика Британія Велика Британія 2,6
Ноттінгем — Дербі Велика Британія Велика Британія 0,8
Лондонська агломерація Велика Британія Велика Британія 13,9
Ліль-Кортрейк-Турне Франція Франція та Бельгія Бельгія 1,8
Фламандський діамант Бельгія Бельгія 5,5
Рандстад Нідерланди Нідерланди 7,8
Брабантська агломерація Нідерланди Нідерланди 1,7
Агломерація Арнем-Неймеген Нідерланди Нідерланди 0,8
Маасько-Рейнський регіон Бельгія Бельгія, Нідерланди Нідерланди та Німеччина Німеччина 3,9
Рейнсько-Рурський регіон Німеччина Німеччина 12,0
Агломерація Франкфурта-на-Майні Німеччина Німеччина 5,2
Мангеймська агломерація Німеччина Німеччина 2,0
Саарбрюкен-Форбак Німеччина Німеччина та Франція Франція 0,7
Штутгартський регіон Німеччина Німеччина 5,3
Страсбург-Ортенау Франція Франція та Німеччина Німеччина 0,9
Базельська агломерація Швейцарія Швейцарія, Франція Франція та Німеччина Німеччина 0,7
Агломерація Цюриха Швейцарія Швейцарія 3,8
Міланська агломерація Італія Італія 7,5
Туринська агломерація Італія Італія 2,2
Генуезька агломерація Італія Італія 1,3
Агломерація Ніцци Франція Франція 0,9
Всього 89,8

Значення

[ред. | ред. код]
Густота населення в Європі найбільша вздовж Блакитного Банана
Золотий, Блакитний Банани та інші великі агломерації на Заході Європи

Блакитний банан займає економічно вигідну позицію через велику густоту свого населення, урбанізація якого знаходиться на дуже високому рівні, розвинуту транспортну інфраструктуру (порти Роттердам, Антверпен, аеропорти у Лондоні, Франкфурті, Амстердамі і т. д.) та свою близькість до великих промислових центрів. Крім того, у регіоні розташовані головні офіси декількох міжнародних організацій: Міжнародний Суд (Гаага), Європейський парламент (Страсбург), НАТО (штаб-квартира в Брюсселі).

Розвиток

[ред. | ред. код]

Сьогодні Блакитний Банан своєю формою вже не точно відповідає назві: колишні агломерації значно виросли. А в останні роки їхня площа настільки збільшилась, що можна говорити про Блакитну Зірку, хоча Блакитний Банан залишається в її основі. Нові області, які можуть бути порівняні з Блакитним Бананом можна знайти:

Проблеми

[ред. | ред. код]

Іммігранти поселяються у розвиненіших районах Європи, у тому числі на території Блакитного Банана. Ця проблема призводить до дисбалансу у розвитку Європи і може зумовити її розділення на дві економічні моделі:

  • розвинуті райони (Блакитний Банан, інші великі агломерації)
  • нерозвинуті райони (сільські, далекі від центрів міста, країни Східної Європи).

Критика

[ред. | ред. код]
  • Термін через його простоту та запам'ятовуваність був адаптований ЗМІ і став об'єктом рекламного використовування. Місцева влада старалася представити Блакитний Банан найкращим місцем для інвестицій.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Герт-Ян Хосперс (2002). Beyond the Blue Banana? Structural Change in Europe's Geo-Economy (PDF). 42-ий ЄВРОПЕЙСЬКИЙ КОНГРЕС Молодих Вчених Асоціації Регіональної Науки 27–31 Серпня , 2002 (Англійська) . Дортмунд, Німеччина. Архів оригіналу (pdf) за 18 березня 2020. Процитовано 24 червня 2011.
  2. Брюне, Роже (1989). Les villes europeénnes: Rapport pour la DATAR (Французька) . Монпельє: RECLUS. ISBN 2110022000.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Брикова, І. В. (2007). О. П. Степанов (ред.). Репозиціонування національних регіонів в системі глобальних конкурентних відносин. Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право) (науковий журнал). Київ: Книжкове видавництво НАУ (1-2): 93—101.

Посилання

[ред. | ред. код]