Блещунов Олександр Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Блещунов Олександр Володимирович
Ім'я при народженніОлександр Володимирович Блещунов
Народився25 серпня 1914(1914-08-25)
Харків, Російська імперія
Помер21 травня 1991(1991-05-21) (76 років)
Одеса,  УРСР, СРСР СРСР
ГромадянствоСРСР СРСР
Місце проживанняОдеса
Діяльністьальпініст, колекціонер
Відомий завдякиальпінізм, колекціювання
Alma materОдеський національний морський університет
Рідбрат — Микола
БатькоВолодимир Дмитрович Блещунов
МатиКатерина Миронівна Драбкіна
Нагороди
Медаль «За відвагу»
Медаль «За визволення Праги»
Медаль «За визволення Праги»
Медаль «За взяття Берліна»
Медаль «За взяття Берліна»
Орден Червоної Зірки Орден Вітчизняної війни I ступеня
Орден Вітчизняної війни II ступеня Орден Вітчизняної війни II ступеня Орден Вітчизняної війни II ступеня

Олександр Володимирович Блещунов (нар. 25 серпня 1914, Харків — пом. 21 травня 1991, Одеса) — український радянський альпініст, дослідник, колекціонер. Родоначальник одеського альпінізму. Засновник єдиного в Україні музею приватних колекцій.

Біографія

[ред. | ред. код]

Олександр Володимирович Блещунов народився 1914 р. в Харкові. У 1932 р. здобув фах техніка-хіміка в Одеському технікумі консервної промисловості. У 1939 р. закінчив Одеський інститут інженерів водного транспорту.

У 1936 р. Блещунов організовує при Одеському обласному комітеті фізкультури і спорту секцію альпінізму. Нині саме ця подія відзначається як народження одеського альпінізму. Блещунов стає першим головою секції і з невеликими перервами керує нею понад 30 років. За ці роки під його керівництвом проходять альпіністські збори та науково-спортивні експедиції в Крим, Карпати, на Кавказ і Памір.

У 1939 р. організовує першу Одеську альпініаду. У 1940 р. — науково-спортивну експедицію на Памір, в ході якої були зібрані цінні дані щодо фізіології людини і рослин на висоті 6 тис. м. Крім цього, члени експедиції перетнули Хребет Академії Наук і відкрили верхів'я льодовика Бівачний, завдяки чому було розширено знання про географію гірського району. Початок війни перервав підготовку до другої дослідницької експедиції на Памір.

Блещунов брав участь у боях під Сталінградом, при захопленні Берліна і звільненні Праги та багатьох інших. Його заслуги були відзначені 5-ма орденами: Вітчизняної війни I ступеня, трьома орденами Вітчизняної війни II ступеня, орденом Червоної Зірки, і 10 медалями.

Після війни Блещунов зайнявся будівництвом великих науково-дослідних об'єктів у Вірменії, а саме: високогірної наукової лабораторії на горі Арагац і кільцевого електронного підсилювача. Після повернення до Одеси, Блещунов до 1974 р. керує проблемною лабораторією Одеського інституту холодильної промисловості.

Разом з альпінізмом Блещунов захоплювався колекціонуванням предметів мистецтва, зокрема, азійського. Одесит зібрав величезну колекцію робіт з різних куточків світу, яку зберігав у своїй 2-кімнатній комунальній квартирі. 28 січня 1989 р. з його ініціативи та за сприяння Одеського міськвиконкому та мера міста Валентина Симоненка, також відомого альпініста і вихованця Олександра Володимировича, було відкрито перший і єдиний в Україні муніципальний музей приватних колекцій, що носить в наш час ім'я його творця.

До кінця життя Олександр Володимирович був директором музею. Помер Блещунов 21 травня 1991 р. в Одесі. На будинку, де він жив, встановлено меморіальну дошку.

Після смерті колекціонера інституція зберегла своє існування, а також змогла довести кількість експонатів у своїй колекції до 10 тисяч, з яких близько 30% є доступні для відвідувачів. Тепер у Домі Блещунова працюють 10 залів-кімнат, одна із яких присвячена безпосередньо засновнику музею.[1]

Цікавий факт

[ред. | ред. код]
  • Іменем Блещунова названо пік і перевал на Памірі.

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. В одеському Домі Блещунова відкрили виставку, присвячену Маріуполю. Чим відомий цей простір?. О, Море.Сity (укр.). Процитовано 29 квітня 2024.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Чопп И. Л. Ничего для себя — все для людей // Ведущие к вершинам. — Одесса, 2004. — С. 7-25.

Ресурси Інтернету

[ред. | ред. код]