Блюменверф
| Блюменверф фр. Villa Bloemenwerf  нід. Villa Bloemenwerf | |
|---|---|
.JPG) | |
| 50°47′45″ пн. ш. 4°20′36″ сх. д. / 50.795833° пн. ш. 4.343333° сх. д. | |
| Країна |  Бельгія[1]  |
| Розташування | Уккел[1] |
| Статус спадщини | охоронювана пам'ятка історії в Брюсселіd[1] і Об'єкт попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО[d][2] |
| Архітектор | Анрі ван де Вельде[1] |
| Клієнт | Анрі ван де Вельде |
| Стиль | архітектура модерну[1] |
  Блюменверф Блюменверф (Бельгія)  | |
 Блюменверф у Вікісховищі | |
Вілла Блюменверф[3] — колишня резиденція бельгійського художника, архітектора та дизайнера інтер'єрів Анрі ван де Вельде, побудована в 1895 році. Він розташований за адресою: avenue Vanderaey, 102/Vanderaeylaan в муніципалітеті Уккел у Брюсселі, Бельгія. Ван де Вельде спроектував будинок і його інтер'єр, а також меблі[4], частково черпаючи натхнення з Червоного будинку Вільяма Морріса в Бексліхіті, Лондон.[4] Марія Сет, його майбутня дружина, спроектувала сад навколо будинку[5]
Вілла Блюменверф, побудована в 1895 році, була першим твором Анрі Ван де Вельде як архітектора.[6][7] Зовнішній вигляд будинку був натхненний Червоним будинком у Бексліхіті, на південному сході Лондона, резиденцією британського письменника і теоретика Вільяма Морріса, засновника руху мистецтв і ремесел. За освітою художник, Ван де Вельде звернувся до ілюстрації, потім до дизайну меблів і, нарешті, до архітектури. Для вілли Блюменверф він створив текстиль, шпалери, столове срібло, ювелірні вироби та навіть одяг, які відповідали стилю резиденції.[4]
Вілла Блюменверф була приватною резиденцією Ван де Вельде (із дружиною Марією Сете та їхньою дитиною) і слугувала майстернею для нього та його співробітників, а також центром для зустрічей з європейською інтелектуальною та мистецькою елітою того часу. Ван де Вельде залишив Блюменверф і Брюссель заради Веймара, Німеччина, у 1900 році.
- ↑ а б в г д Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
- ↑ UNESCO World Heritage Centre L’œuvre architecturale d’Henry van de Velde
- ↑ Villa Bloemenwerf – Inventaire du patrimoine architectural. monument.heritage.brussels (фр.). Процитовано 24 жовтня 2023.
- ↑ а б в Debora Silverman (1992). Art Nouveau in Fin-de-siècle France. University of California Press. с. 272. ISBN 0-520-08088-2.
- ↑ Henry Van de Velde, Récit de ma vie: Anvers, Bruxelles, Paris, Berlin I. 1863—1900, ed. Anne Van Loo (Bruxelles; Paris: Versa; Flammarion, 1992), 289.
- ↑ Sachar, Brian (1984). An Atlas of European Architecture. Van Nostrand Reinhold. с. 27. ISBN 978-0-4422-8149-6.
- ↑ Champigneulle, Bernard (1976). Art Nouveau. Barron's Educational Series. с. 115, 121. ISBN 978-0-8120-5111-7.
- Amy Ogata (2001). Artisans and Art Nouveau in Fin-de-siècle Belgium. У Lynda Jessup (ред.). Antimodernism and Artistic Experience. University of Toronto Press. с. 173—174. ISBN 0-8020-8354-4. ISBN 9780802083548.