Перейти до вмісту

Бобруйськ (аеродром)

Координати: 53°06′17″ пн. ш. 29°12′17″ сх. д. / 53.1047° пн. ш. 29.2047° сх. д. / 53.1047; 29.2047
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Аеродром Бобруйськ
Аэрадром Бабруйск
ІАТА: немає  • ICAO: UMNB
Загальні дані
53°06′17″ пн. ш. 29°12′17″ сх. д. / 53.1047° пн. ш. 29.2047° сх. д. / 53.1047; 29.2047
Типвійськовий
ВласникМинистерство обороны Республики Беларусь
Розташування
Бобруйськ
Источники: [1][2][3][4]
значення не задано. Карта розташування: Білорусь
значення не задано
значення не задано
Мапа

Аеродром Бобруйськ (біл. Аэрадро́м Бабру́йск (ICAO: UMNB)) — військовий аеродром 83-го окремого ордена Червоної Зірки інженерно-аеродромного полку ВПС і військ ППО Республіки Білорусь, розташований на південно-західній околиці Бобруйська. Функціонує як запасний аеродром.

Історія

[ред. | ред. код]

1918—1941 роки

[ред. | ред. код]

Відомо, що в лютому-червні 1918 року в Бобруйську діяв аеродром, на якому розміщувалася авіація 1-го Польського корпусу (командував авіацією корпусу полковник П. Абаканович). На озброєнні корпусу, зокрема, знаходилося кілька бомбардувальників «Ілля Муромець» з різних серій[5].

Під час радянсько-польської війни (1919—1921) з вересня 1919 року по липень 1920 року в Бобруйську (в районі Киселевич) дислокувалися 12-та розвідувальна[pl] і 13-та винищувальна[pl] ескадрильї, додані 4-ї польської армії[pl] Після заняття Бобруйська частинами Червоної армії в липні 1920 року, колишній польський аеродром використовувався на час настання авіацією 16-ї армії РСЧА[5].

У січні 1922 року в цілях сприяння «боротьбі з бандитизмом» в Бобруйськ був переведений 2-й загін Дивізіону повітряних кораблів «Ілля Муромець» (ДВК) під командуванням А. К. Туманського. Бомбардувальники «Ілля Муромець» для виконання подібних завдань були малоефективні, тому в військових операціях участі не брали. Через погані умови зберігання літаки прийшли в непридатність, і загін був розформований[5].

У 1930 році в Бобруйську був сформований 2-й авіаційний батальйон особливого призначення (ПОН) — одне з перших радянських повітряно-десантних військових підрозділів. Організаційно 2-й БОН ставився до ВВС РККА[6].

У період з 15 квітня по 15 травня 1938 року на аеродрмі на основі 17-ї винищувальної авіаескадрильї, а також кадрів 30-й, 33-й, 45-й, 57-й і 105-й винищувальних авіаескадрилій у складі 4-х ескадрилій сформований 35 винищувальний авіаційний полк. Після закінчення формування полк увійшов до складу 142-ї винищувальної авіаційної бригади ВПС Білоруського Особливого військового округу[7].

У період з 17 по 28 вересня 1939 року 35-й винищувальний авіаційний полк у складі 56-ї винищувальної авіаційної бригади ВПС 4-ї армії Білоруського фронту брав участь у звільненні Західної Білорусії на літаках І-16 і І-15біс. У цей період полк виконав бойових вильотів — 111 (37 ланко-вильотів).

Станом на 20 жовтня 1939 року в Бобруйську діяла 130-та авіаційна база ВПС РККА, що була місцем дислокації 4-го і 35-го винищувальних авіаційних полків 56-ї авіаційної бригади[8], які напередодні взяли участь у Польському поході РСЧА[9].

З 7 квітня 1940 року 35-й винищувальний авіаційний полк вийшов зі складу 56-ї винищувальної авіаційної бригади та на літаках І-153 перебазувався на аеродром Чорох Батумі), увійшовши до складу 25-ї змішаної авіадивізії ВВС Закавказького військового округу.

З серпня 1940 року бобруйський аеродром став місцем базування літаків 13-й бомбардувальної авіаційної дивізії ВПС РККА (зокрема, літаків управління 13-й бад, 24-го, 97-го і 130-го швидкісних бомбардувальних авіаційних полків), а також курсів командирів ланок ВПС (ККЗ) Західного особливого військового округу. Дані авіаційні підрозділи були оснащені бомбардувальниками СБ і Су-2, багатоцільовими біпланами У-2, а також навчальними літаками УСБ[10].

На момент початку німецької агресії проти СРСР 22 червня 1941 року на Бердичівському аеродромі знаходилося 154 літака, як 13-й бад і ККЗ, так і прикордонні полки, з них: 140 — бойових літаків (58 — СБ, 50 — Су-2, 28 — Пе-2 і 4 — Іл-2), 6 — навчально-тренувальних літаків УСБ і 8 — літаків зв'язку У-2. До кінця того ж дня з Пінська в Бобруйськ перелетіло 16 уцілілих бомбардувальників СБ 39-го швидкісного бомбардувального авіаційного полку 10-ї змішаної авіаційної дивізії, які тут же були перепідлеглі командуванню 24-го сбап. 23 червня 1941 року з-під Бреста прибуло ще 9 винищувачів І-153 123-го винищувального авіаційного полку 10-ї саб, а з Мінська перебазувалися залишки 160-го винищувального авіаційного полку 43-й винищувальної авіаційної дивізії.

Протягом перших днів війни радянська бомбардувальна авіація з аеродрому Бобруйськ завдавала ударів по німецьких аеродромах, складах, скупчень військ і артилерійським позиціям у районах населених пунктів Бела, Седлець, Косово і Сувалки. Всього було виконано 127 бойових вильотів, скинуто фугасних авіаційних бомб: ФАБ-100 — 636 і ФАБ-504 — 102, при цьому втрати склали до 45 % льотного складу.

У свою чергу, аеродром також піддавався постійним бомбовим ударам люфтваффе, і до кінця дня 26 червня 1941 року ВВС РККА були змушені його залишити. Уже ввечері 27 червня в районі Бобруйського аеродрому велися наземні бої.

1944—1994 роки

[ред. | ред. код]

З 9 вересня 1944 року на аеродромі базувався 1006-й винищувальний авіаційний полк ППО на літаках Як-7 і Як-9 зі складу 148-ї ІАД ППО. Полк виконував завдання з прикриття об'єктів від повітряного противника[11].

Після звільнення Бобруйська влітку 1944 року аеродром використовувався з метою авіаційного забезпечення подальшого наступу Червоної армії. З початку 1945 року на Бердичівському аеродромі проводилося доукомплектування і підготовка 330-го бомбардувального авіаційного полку 48-ї бомбардувальної авіаційної дивізії, який так і не взяв участь у бойових діях через закінчення війни і для якого аеродром став місцем постійного базування[12][13].

У наступні роки, аж до 1994 року, аеродром Бобруйськ використовувався головним чином бомбардувальної авіацією дальньої дії.

У кінці травня 1945 року в Бобруйськ були передислоковані: 111-й бомбардувальний авіаційний полк 50-ї бомбардувальної авіаційної дивізії[14] і управління 22-ї гвардійської бомбардувальної авіаційної дивізії[15][16]. Влітку 1945 року в Бобруйську також були розміщені управління: 6-ї гвардійської бомбардувальної авіаційної дивізії (переведено в Черняховськ в 1947 році)[17], 3-го гвардійського бомбардувального авіаційного корпусу (розформовано в серпні 1956 року)[18] і 1-й повітряної армії (переведено в Мінську в 1946 році)[19].

У квітні 1946 року 111-й бап і 330-й бап були введені до складу 22-ї гв. бад, і в травні того ж року на бобруйський аеродром також був перебазований 200-й гвардійський бомбардувальний авіаційний полк цієї ж авіадивізії[16][20][21][22]. Всі три авіаполки були повністю оснащені американськими бомбардувальниками середнього радіусу дії North American B-25 Mitchell[12][14].

У листопаді 1949 року 330-й бап був розформований[12], а 111-й бап і 200-й гв. бап переозброєні першими радянськими стратегічними бомбардувальниками Ту-4 (з 1950 року ці авіаполки, так само як і 22-га гв. бад, стали іменуватися важкими бомбардувальними)[14][16][20][21][22]. Крім цього, в 1949—1951 роках була проведена заміна дерев'яного покриття аеродрому на бетонне.

У наступні роки на аеродромі Бобруйськ розміщувалися стратегічні бомбардувальники, що знаходилися на озброєнні 111-го ТБАП і 200-го гв. ТБАП (111-й ТБАП був розформований у лютому 1971 року [14]):

До складу 200-го гв. ТБАП також входила ескадрилья літаків-заправників Ту-16Н[20].

Згідно з даними ДЗЗСЄ, станом на 1 січня 1991 року на озброєнні 200-го гв. ТБАП знаходилося: 20 — ТУ-22М3 та 18 — Ту-16К[20].

При аеродромі також було споруджено два сховища ядерної зброї (об'єкт «Казакова»): в зведеному в середині 1950-х років — зберігалося 9 водневих бомб, в більш пізньому спорудженні — 200 ядерних боєголовок для крилатих ракет. До кінця 1994 року всі ядерні боєприпаси були вивезені на територію Російської Федерації, а об'єкт переданий на баланс Бобруйського міськвиконкому, після — Бобруйського лісгоспу. Станом на 2014 рік об'єкт знаходився в занедбаному стані зі зруйнованою інфраструктурою[22][23].

Після розпаду СРСР 22-я гв. тбад перейшла в юрисдикцію Російської Федерації, і в листопаді-грудні 1994 року управління авіадивізії і 200-й гв. ТБАП були передислоковані з усім авіаційним озброєнням з території Республіки Білорусь на аеродром Біла (Іркутська область, Росія)[20][21][22].

У свій час аеродром Бобруйськ використовувався також винищувальною авіацією. У січні 1946 року на аеродром був перебазований 4-й винищувальний авіаційний полк 144-ї винищувальної авіаційної дивізії[24]. З жовтня 1951 року по листопад 1953 року в Бердичівському аеродромі також базувався 383-й винищувальний авіаційний полк 144-ї ІАД, озброєний літаками МіГ-15 [25]. У березні 1958 року аеродром покинув і 4-й ІАП, озброєний на той момент літаками МіГ-17.

Після 1994 року

[ред. | ред. код]

У 1994—2002 роках аеродром Бобруйськ був місцем базування 13-й окремій вертолітній ескадрильї бойового управління Військово-повітряних сил Республіки Білорусь.

Даний авіаційний підрозділ було сформовано в 1946 році в Бресті на базі 994-го окремого авіаційного полку зв'язку, отримавши найменування: 13-та окрема авіаційна ескадрилья зв'язку, і перебувало в підпорядкуванні сухопутних військ Білоруського військового округу. Пізніше 13-та оаес була реорганізована в 13-ту окрему змішану авіаційну ескадрилью і з 1960 року використовувалася для авіаційного забезпечення штабу 5-ї гвардійської танкової армії з місцем базування на аеродромі Киселевич, розташованому на північній околиці Бобруйська. У 1980-х роках 13-та осае була реорганізована в 13-ту окрему вертолітну ескадрилью[26]; військовослужбовці підрозділу брали участь у бойових діях на території Афганістану і ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС[27].

На момент 1990 роки 13 ОВЕ входила до складу авіації Сухопутних військ Збройних сил СРСР і, згідно з даними ДЗЗСЄ, мала на озброєнні: 2 вертольоти — Мі-6, 3 вертольоти — Мі-8 і кілька транспортних літаків[28].

У червні 1992 року 13 ОВЕ увійшла до складу ВПС Республіки Білорусь, в 1993 році — була переформована в 13-ту окрему вертолітний ескадрилью бойового управління, в травні 1994 року — перебазований з аеродрому Киселевич на аеродром Бобруйськ[26].

У 2002 році, в рамках створення єдиних ВВС і військ ППО Республіки Білорусь і за підсумками структурної реорганізації, 13 ОВЕ бу була розформована, а авіаційна техніка і льотний склад передані 50-й смешенной авіаційній базі, розташованій на аеродромі Мачуліщі. На той момент часу на озброєнні ескадрильї перебували вертольоти: Мі-8, Мі-9 і Мі-22[26].

З 2002 року аеродром Бобруйськ знаходиться в управлінні 83-го окремого ордена Червоної Зірки інженерно-аеродромного полку ВПС і військ ППО Республіки Білорусь. 83-й оіаеп містить аеродром у постійній експлуатаційній готовності, забезпечує прийом і виліт повітряних суден з аеродрому[29][30].

83-й був сформований на виконання директиви міністра оборони Республіки Білорусь від 31 травня 1994 року в базі: 159-го окремого ордена Червоної Зірки інженерно-аеродромного батальйону (Бобруйськ), 353-го окремого інженерно-аеродромного батальйону (Бобруйськ) і 22-го окремого інженерно-аеродромного батальйону (Річиця)[29][31]. Відповідно до директиви Генерального штабу Збройних сил Республіки Білорусь від 10 грудня 2001 року 83-й оіаеп увійшов до складу ВПС і військ ППО Республіки Білорусь.

83-й також призначений для виконання завдань по будівництву та відновленню аеродромів у ході інженерно-аеродромного забезпечення дій усіх авіаційних частин і підрозділів ВПС і військ ППО Республіки Білорусь[30][31].

Події

[ред. | ред. код]
  • 2 червня 1977 р катастрофа літака Ту-16, аеродром Бобруйськ, КК командир загону старший лейтенант Харків А. Н. Екіпаж виконував переліт з аеродрому Мачуліщі на аеродром Бобруйськ. Після зльоту з висоти 1530 м перейшов на круте пікірування з кутом до 70° і зіткнувся із землею. Екіпаж і знаходився на борту старший технік літака загинули.
  • 7 травня 1984 року в результаті пожежі загорівся склад касетних бомб 789-й авіаційно-технічної бази 200-го Гвардійського важкого бомбардувального полку дальньої авіації. Від вибухів осколки боєприпасів були розкидані на кілька кілометрів досягаючи житлові райони (авиагородок, форштадт). У більшості будинків в цих районах було вибито скло у вікнах. Під час вибухів влада вжила заходів для оперативної евакуації дітей з дитячих садків та перевезли їх на автобусах в центр міста. [32]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Коды городов [Электронный ресурс] // Український авіаційний портал. — Вебсайт. — Дата доступу: 22.09.2015. — Режим доступа: http://www.aviation.com.ua/sirena/goroda.htm [Архівовано 26 березня 2009 у Wayback Machine.], свободный. — Загл. с экрана.
  2. ↑ MIL GEN 2.4. Индексы местоположения аэродромов [Электронный ресурс] // Министерство обороны Республики Беларусь. — Вебсайт МО РБ. — Дата доступу: 22.09.2015. — Режим доступа: http://ais.mil.by/aeronav/gen/11.pdf [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.], свободный. — Загл. с экрана.
  3. ↑ Bobrujsk (UMNB) [Electronic resource] // AirportNavFinder. — Website. — Access date: 22.09.2015. — Access mode: http://airportnavfinder.com/airport/UMNB/ [Архівовано 25 листопада 2021 у Wayback Machine.], free. — Title screen.
  4. ↑ Жук И. Часть — уникальная [Электронный ресурс] // «Во славу Родины. Белорусская военная газета». — Вебсайт газети. — 22.03.2013. — Дата доступу: 22.09.2015. — Режим доступу: http://vsr.mil.by/2013/03/22/chast%E2%80%AF-unikalnaya/ [Архівовано 24 грудня 2018 у Wayback Machine.], свободный. — Загл. с экрана.
  5. ↑ а б в Казак А. Авиаторы знали Бобруйск ещё в 1918 году [Электронный ресурс] // «Вечерний Бобруйск». — Вебсайт газети. — 15.08.2015. — Дата доступу: 23.09.2015. — Режим доступу: http://bobruisk.ru/news/2015/08/15/aviatory-znali-bobrujsk-eshe-v-1918-godu [Архівовано 13 травня 2021 у Wayback Machine.], свободный. — Загл. с экрана.
  6. ↑ Ненахов Ю. Войска спецназначения во Второй мировой войне. — Мн.: Харвест, М.: ACT, 2000. — С. 114.
  7. ↑ M.Holm (27 лютого 2019). 35th Fighter Aviation Regiment. Luftvaffe (англ.). M.Holm. Архів оригіналу за 13 лютого 2013. Процитовано 27 лютого 2019.
  8. ↑ Состав, организация, дислокация Военно-воздушных сил РККА (20.10.1939 г.) [Электронный ресурс] // Рабоче-крестьянская Красная армия. — Вебсайт. — Документ MS Excel. — Дата доступу: 25.09.2015. — Режим доступу: http://www.rkka.ru/handbook/disl/vvs201039.xls [Архівовано 1 квітня 2022 у Wayback Machine.], свободный. — Загл. с экрана.
  9. ↑ Перечень объединений, соединений, частей и подразделений, входивших в состав действующей армии в период Освободительного похода в Западную Белоруссию и Западную Украину в 1939 году [Электронный ресурс] // Рабоче-крестьянская Красная армия. — Вебсайт. — Дата доступу: 25.09.2015. — Режим доступу: http://www.rkka.ru/handbook/ozuzb/9-4.htm [Архівовано 1 січня 2019 у Wayback Machine.], свободный. — Загл. с экрана.
  10. ↑ Дислокация частей Западного особого военного округа на 30.05.1941 г. [Электронный ресурс] // Рабоче-крестьянская Красная армия. — Вебсайт. — Дата доступу: 25.09.2015. — Режим доступу: http://www.rkka.ru/handbook/disl/z11.htm [Архівовано 8 вересня 2012 у Archive.is], свободный. — Загл. с экрана.
  11. ↑ МО РФ. Журнал боевых действий 320 иад. Период с 10.08.1944 по 09.05.1945 г. (рос.). ЦАМО РФ. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 9 травня 1945.
  12. ↑ а б в 330th Bomber Aviation Regiment [Electronic resource] // The Luftwaffe, 1933—45. — Website. — Access date: 16.08.2016. — Access mode: http://www.ww2.dk/new/air%20force/regiment/bap/330bap.htm [Архівовано 22 вересня 2015 у Archive.is], free. — Title screen.
  13. ↑ 330-й авиационный полк дальнего действия / 330-й бомбардировочный авиационный полк [Электронный ресурс] // Авиаторы Второй мировой. — Вебсайт. — Дата доступу: 16.08.2016. — Режим доступуу: http://www.allaces.ru/cgi-bin/s2.cgi/sssr/struct/p/apdd330.dat [Архівовано 27 вересня 2015 у Wayback Machine.], свободный. — Загл. с экрана.
  14. ↑ а б в г д 111th Berlinskiy Heavy Bomber Aviation Regiment [Electronic resource] // The Luftwaffe, 1933—45. — Website. — Access date: 16.08.2016. — Access mode: http://www.ww2.dk/new/air%20force/regiment/bap/111tbap.htm [Архівовано 14 вересня 2019 у Wayback Machine.], free. — Title screen.
  15. ↑ 22nd Guards Donbasskaya Red Banner Heavy Bomber Aviation Division [Electronic resource] // The Luftwaffe, 1933—45. — Website. — Access date: 16.08.2016. — Access mode: http://www.ww2.dk/new/air%20force/division/bad/22gvtbad.htm [Архівовано 9 жовтня 2018 у Wayback Machine.], free. — Title screen.
  16. ↑ а б в 22-я Гвардейская авиационная Донбасская Краснознаменная тяжелая бомбардировочная дивизия // Авиация и космонавтика: вчера, сегодня, завтра. — 2005. — № 1. — С. 1—3.
  17. ↑ 18th Guards Taganrogskaya Red Banner orders of Suvorov and Kutuzov Military-Transport Aviation Division [Electronic resource] // The Luftwaffe, 1933—45. — Website. — Access date: 16.08.2016. — Access mode: http://www.ww2.dk/new/air%20force/division/vtad/18gvvtad.htm [Архівовано 5 лютого 2020 у Wayback Machine.], free. — Title screen.
  18. ↑ 79th Guards Stalingradskiy Heavy Bomber Aviation Corps [Electronic resource] // The Luftwaffe, 1933—45. — Website. — Access date: 16.08.2016. — Access mode: http://www.ww2.dk/new/air%20force/corps/79gvtbak.htm [Архівовано 1 грудня 2018 у Wayback Machine.], free. — Title screen.
  19. ↑ 26th Red Banner Air Army [Electronic resource] // The Luftwaffe, 1933—45. — Website. — Access date: 16.08.2016. — Access mode: http://www.ww2.dk/new/air%20force/army/26va.htm [Архівовано 20 жовтня 2021 у Wayback Machine.], free. — Title screen.
  20. ↑ а б в г д е 200th Guards Brestskiy Red Banner order of Suvorov Heavy Bomber Aviation Regiment [Electronic resource] // The Luftwaffe, 1933—45. — Website. — Access date: 16.08.2016. — Access mode: http://www.ww2.dk/new/air%20force/regiment/bap/200gvtbap.htm [Архівовано 11 вересня 2019 у Wayback Machine.], free. — Title screen.
  21. ↑ а б в г 200-й гвардейский Краснознамённый Брестский тяжёлый бомбардировочный авиационный полк // Авиация и космонавтика: вчера, сегодня, завтра. — 2004. — № 1(99). — С. 1—5.
  22. ↑ а б в г д Минченко П. Гвардии полосы запаса [Электронный ресурс] // «СБ. Беларусь сегодня». — Вебсайт газети. — 12.09.2013. — Дата доступу: 16.08.2016. — Режим доступу: http://www.sb.by/obshchestvo/article/gvardii-polosy-zapasa.html [Архівовано 28 вересня 2015 у Wayback Machine.], свободный. — Загл. с экрана.
  23. ↑ Минченко П. Не трогай проблему, пока она не трогает тебя?.. [Электронный ресурс] // «СБ. Беларусь сегодня». — Вебсайт газети. — 28.06.2006. — Дата доступу: 16.08.2016. — Режим доступу: http://tv.sb.by/obshchestvo/article/ne-trogay-problemu-poka-ona-ne-trogaet-tebya-.html?AJAX_MONTH=9&AJAX_YEAR=2015 [Архівовано 28 вересня 2015 у Wayback Machine.], свободный. — Загл. с экрана.
  24. ↑ 4th Red Banner Fighter Aviation Regiment [Electronic resource] // The Luftwaffe, 1933—45. — Website. — Access date: 16.08.2016. — Access mode: http://www.ww2.dk/new/air%20force/regiment/iap/4iap.htm [Архівовано 22 червня 2021 у Wayback Machine.], free. — Title screen.
  25. ↑ 383rd Fighter Aviation Regiment [Electronic resource] // The Luftwaffe, 1933—45. — Website. — Access date: 16.08.2016. — Access mode: http://www.ww2.dk/new/air%20force/regiment/iap/383iap.htm [Архівовано 16 серпня 2016 у Archive.is], free. — Title screen.
  26. ↑ а б в 13-й отдельной вертолётной — 55 // «Армия». Журнал Вооружённых сил Республики Беларусь. — 2001. — № 4.
  27. ↑ Дроздов С. Воздушная битва при Чернобыле // Авиация и время. — 2011. — № 2.
  28. ↑ 13th independent Mixed Aviation Squadron [Electronic resource] // The Luftwaffe, 1933—45. — Website. — Access date: 16.08.2016. — Access mode: http://www.ww2.dk/new/air%20force/squadrons/osae/13osae.htm [Архівовано 14 вересня 2019 у Wayback Machine.], free. — Title screen.
  29. ↑ а б Довгаль С. Три четверти века: от краснофлотцев балтийской авиации до бобруйских «атлантов» // «Армия». Журнал Вооружённых сил Республики Беларусь. — 2015. — № 4. — С. 38—43 [Электронный ресурс] // Министерство обороны Республики Беларусь. — Офіційний вебсайт. — Дата доступу: 22.08.2016. — Режим доступу: http://www.mil.by/ru/smi/army_magazine/digital_army/army_media/army_media42015/index.html [Архівовано 31 грудня 2018 у Wayback Machine.], свободный. — Загл. с экрана.
  30. ↑ а б Жук И. Часть — уникальная [Электронный ресурс] // «Во славу Родины. Белорусская военная газета». — Вебсайт газеты. — 22.03.2013. — Дата доступа: 22.08.2016. — Режим доступа: http://vsr.mil.by/2013/03/22/chast%E2%80%AF-unikalnaya/ [Архівовано 24 грудня 2018 у Wayback Machine.], свободный. — Загл. с экрана.
  31. ↑ а б 83-ий отдельный инженерно-аэродромный полк [Электронный ресурс] // «Во славу Родины. Белорусская военная газета». — Вебсайт газети. — 12.04.2014. — Дата доступу: 22.08.2016. — Режим доступу: http://vsr.mil.by/2014/04/12/83-ij-otdelnyj-inzhenerno-aerodromnyj-polk/ [Архівовано 25 серпня 2016 у Wayback Machine.], свободный. — Загл. с экрана.
  32. ↑ Як в Бобруйську в 1984 році через пожежу вибухнули касетні бомби. Архів оригіналу за 23 липня 2020. Процитовано 14 лютого 2021. [Архівовано 2020-07-23 у Wayback Machine.]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бобруйськ_(аеродром)&oldid=44092063