Богданович Владислав Леонардович
| Богданович Владислав Леонардович | |
|---|---|
| Народження | 27 вересня 1890 або 1891 Маріуполь, Катеринославська губернія, Російська імперія |
| Смерть | 25 лютого 1956 Лондон, Велика Британія |
| Країна |  Російська імперія |
| Приналежність | Російська імперія;Білий рух |
| Роки служби | 1917–1919 |
Богданович Владислав Леонардович (27 вересня 1890 (або 1891), Маріуполь — 25 лютого 1956, Лондон) — військовий моряк, учасник Білого руху, письменник. Член Російського економічного товариства[ru].
Народився 27 вересня 1890[1] року в місті Маріуполь, Маріупольського повіту, Катеринославської губернії, Російської імперії.
Здобув освіту в Московському університеті.
Під час Першої світової війни служив на флоті. З юнкера стає офіцером флоту в 1916 році. Далі служить мічманом, помічником начальника управління морського транспорту в Архангельську.
З 27 листопада 1918 року перейшов в Добровольчий флот на якому служив до 1919 року на тій же посаді.
У 1919 році емігрував до Лондона, де працював в урядовому транспортному комітеті. Залишився в еміграції та працював фахівцем з морського транспорту. Був членом Російського економічного товариства.
Помер 25 лютого 1956 року в Лондоні.[2]
Був одружений з Ганною Фрідріхівною Екштейн, донькою статського радника.
У 1917 році у Богдановича народився син Андрій, який в подальшому здобув освіту лікаря та став офіцером англійського флоту.
Свою творчість (в тому числі і статті) публікував в «Морському журналі» з 1928 по 1932 рр. Був редактором окремої рубрики з мореплавства[3][4]. Серед статей:
- К вопросу о создании единой морской семьи / Владислав Л. Богданович // Морской журнал. — октябрь 1930 г.(рос.)[5]
В журналі Російського економічного товариства «Journal of the Russian Economic Association» (№ 6)[6] було видано і доповідь, яку Богданович напередодні зачитав у Лондоні в 1921 році перед членами РЕО[7]:
- Северный морской путь в Сибирь, его значение для ближайшего будущего и торговая организация(рос.)[8]
Як учасник Білого руху та громадянської війни в Росії, порівнюючи російську та американську історії у 1931 виклав думки у статті «Томас Пейн в борьбе за независимость США»[9]
Літературні твори публікувалися також й у журналі «La Sentinelle»[ru][10].
- ↑ Волков С. В. Офицеры флота и морского ведомства: Опыт мартиролога. — М.: Русский путь, 2004. — С. 54
- ↑ Волков С. В. Офицеры флота и морского ведомства: Опыт мартиролога. Стр 54 -55
- ↑ Волков С. В. Белое движение в России: организационная структура. (Материалы для справочника). — М., 2000. — С. 241
- ↑ Морской журналъ, Изд. Каютъ-Компаніи въ Прагѣ, 1931. — № 39-45. — С. 38
- ↑ Морской журналъ, Изд. Каютъ-Компаніи въ Прагѣ, 1931. — № 39-45. — С. 6
- ↑ История открытия и освоения Северного морского пути. — М.: Морской транспорт, 1956. — С. 702(рос.)
- ↑ Журнал «Северная Азия», Томи 1-5, 1925. — С. 31
- ↑ Российская национальная библиотека[недоступне посилання](рос.)
- ↑ Boris L. Nicolaevsky Collection in the Hoover Institution Archives (Stanford, CA: Hoover Institution, Stanford University, 1994). Архів оригіналу за 14 квітня 2018. Процитовано 14 квітня 2018.
- ↑ журнал «Часовой: La Sentinelle», Выпуски 293—303. — С. 3. Архів оригіналу за 13 квітня 2018. Процитовано 12 квітня 2018.
- Волков С. В. Офицеры флота и морского ведомства: Опыт мартиролога. — М.: Русский путь, 2004
- Богданович Владислав Леонардович [Архівовано 28 лютого 2018 у Wayback Machine.]
- Богданович Владислав Леонардович
- Морской журнал // Рабочий словарь русской эмиграции А. Попова [Архівовано 14 квітня 2018 у Wayback Machine.]