Мазур Богдан Миколайович
| Мазур Богдан Миколайович | |
|---|---|
| Мазур Богдан Миколайович | |
| Народився | 5 липня 1969 (55 років) Хмельницький, Українська РСР, СРСР |
| Країна |  Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | художник, скульптор |
| Alma mater | Одеське художнє училище (1992) і Українська академія мистецтв (1997) |
| Вчителі | Чепелик Володимир Андрійович |
| Відомі учні | Скритуцький Костянтин Валерійович |
| Роки активності | 1997 — тепер. час |
| Напрямок | монументальна і камерна скульптура |
| Жанр | скульптура |
| Magnum opus | Пам'ятник Сергію Параджанову, Пам'ятник котові Пантелеймону і Молитва за Україну |
| Батько | Мазур Микола Іванович |
| Мати | Мазур Людмила Олександрівна |
| Нагороди | |
Богда́н Микола́йович Ма́зур (6 липня 1969, Хмельницький) — український скульптор, син скульптора монументаліста Миколи Мазура (1948, Краснодарський край) та художниці графіка Людмили Мазур (1947, с. Сальниця, Уланівського району, Вінниччина), брат художниці і мистецтвознавця Оксани Мазур. Лауреат малої Державної премії України імені Тараса Шевченка (1999). Народний художник України (2009).
Народився 6 липня 1969 року в Хмельницькому.
Закінчив Одеське художнє училище (1992) і Київський художній інститут (1997, майстерня Володимира Чепелика).
Серед монументальних скульптур:
- Пам'ятник Сергію Параджанову на території Національній кіностудії імені Олександра Довженка (1997).
- Пам'ятник коту Пантелеймону у Золотоворітському сквері (1998).
- Пам'ятник В'ячеславу Чорноволу в Києві (2009).
- Скульптурна композиція «Молитва за Україну» в Батурині (2009).
- «Віра Надія Любов» в місті Хмельницький
- 4 березня 1999 року присуджено Малу Державну премію України імені Тараса Шевченка за пам'ятники Сергієві Параджанову в Києві та «Ангел» у Хмельницькому [1].
- 27 червня 2003 року надано звання «Заслужений художник України» — за самовіддану працю, високий професіоналізм, створення умов для духовної єдності поколінь, реалізацію важливих молодіжних проектів [2].
- 19 січня 2009 року надано звання «Народний художник України» — за вагомий особистий внесок у створення Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» в місті Батурин, плідну наукову роботу, благодійницьку діяльність на ниві збереження історичної спадщини Українського народу [3].
- ↑ Про присудження Державних премій України імені Тараса Шевченка 1999 року. Архів оригіналу за 14 серпня 2013. Процитовано 22 травня 2010.
- ↑ Указ Президента України № 557/2003 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій з нагоди Дня молоді»
- ↑ Указ Президента України № 30/2009 «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 11 липня 2014. Процитовано 22 травня 2010.
- Шевченківські лауреати. 1962–2007 : енциклопедичний довідник / автор-упор. М. Г. Лабінський ; вступ. слова І. М. Дзюби, Р. М. Лубківського. — 2-ге вид., змін. і доп. — К. : Криниця, 2007. — 768 с. — ISBN 978-966-7575-81-6. — С. 355—356.
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |