Боголеп (Анцух)
| Боголеп (Анцух) | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 7 травня 1965 — 6 жовтня 1977 | ||
| Церква: | Український екзархат РПЦ | |
| Попередник: | Ігнатій (Демченко) | |
| Наступник: | Севастіан (Пилипчук) | |
| ||
| 5 лютого 1965 — 7 травня 1965 | ||
| Церква: | Український екзархат РПЦ | |
| Попередник: | Нестор (Тугай) | |
| Наступник: | Феодосій (Дикун) | |
| ||
| 9 листопада 1963 — 5 лютого 1965 | ||
| Церква: | Український екзархат РПЦ | |
| Попередник: | Миколай (Кутєпов) | |
| Наступник: | Григорій (Закаляк) | |
| Альма-матер: | Ленінградська духовна академія | |
| Науковий ступінь: | Кандидат богослов'я | |
| Діяльність: | священник | |
| Національність: | Білорус | |
| Ім'я при народженні: | Михайло Романович Анцух | |
| Народження: | 10 листопада 1911 с. Скорич | |
| Смерть: | 13 травня 1978 Одеса, Українська РСР, СРСР | |
| Похований: | Монастир Успіння Пресвятої Богородиці | |
| Священство: | 14 жовтня 1939 | |
| Чернецтво: | 1934 | |
| Єп. хіротонія: | 9 листопада 1963 | |
Боголе́п (Анцух), єпи́скоп Кіровогра́дський і Микола́ївський (10 листопада 1911, с. Скорич — 13 травня 1978) — архієрей Українського екзархату Російської православної церкви. Хіротонізований у єпископа 1963 року. Очолював Мукачівську, Переяслав-Хмельницьку та Кіровоградську кафедри.
Михайло Романович Анцух народився 10 листопада 1911 року в с. Скоричи, Мирського району, Гродненської області Білорусі. У 1925 році закінчив 7 класів середньої школи в містечку Єреміч, Гродненської області.
У 1934 році вступив послушником у Жировицький Успенський монастир. Тут прийняв чернечий постриг з ім'ям Боголеп.
20 травня 1936 висвячений у ієродиякона. 14 жовтня 1939 висвячений у сан ієромонаха.
15 липня 1943 призначений намісником Жировицького монастиря Гродненської області зі зведенням у сан ігумена митрополитом Мінським Пантелеймоном (Рожновським).
З 3 жовтня 1947 року — настоятель Покровської церкви с. Крівошін, Барановицької області. З 27 червня 1950 року — настоятель Микільської церкви с. Добруш, Гомельської області.
У 1950 закінчив Ленінградську духовну семінарію і поступив на заочний сектор духовної академії.
З 6 червня 1954 року — настоятель Петропавлівської церкви с. Клинці благочинний церков Клинцівського округу, Брянської області. З 1 січня 1959 служив настоятелем Балтського Феодосіївського монастиря Одеської області. 6 серпня того ж року возведений у сан архімандрита. Деякий час о. Боголеп служив на парафії в м. Дмитрові Московської єпархії, а з 1961 року — в Димитрівському храмі міста Одеса.
9 листопада 1963 хіротонізований в єпископа Мукачівського та Ужгородського.
Хіротонію здійснювали: Свят. Патріарх Алексій (Симанський), митрополити: Крутицький і Коломенський Пимен (Ізвєков) і Ленінградський і Ладозький Никодим (Ротов); архієпископи: Дмитровський Кипріан і Ярославський і Ростовський Леонід (Поляков); єпископи: Костромський і Галицький Никодим (Руснак) і Волоколамський Питирим (Нечаєв).
5 лютого 1965 призначений єпископом Переяслав-Хмельницьким, вікарієм Київської єпархії.
З 7 травня 1965 року — єпископ Кіровоградський і Миколаївський.
9 вересня 1974 зведений в сан архієпископа указом Патріарха Пимена.
У 1976 році уповноважений Ради у справах релігій при РМ УРСР по Миколаївській обл. В. А. Чуніхін в характеристиці владики відзначив, що він «належить до числа найбільш реакційних і фанатичних правлячих архієреїв» і що «подальше перебування Боголепа як єпархіального архієрея вкрай небажане»[1].
6 жовтня 1977 архієпископ Боголеп був відправлений на спокій.
13 травня 1978 помер після тривалої важкої хвороби. Напередодні смерті Владика Боголеп сповідався і причастився Святих Христових Таїн. Смерть його була по-християнськи мирною. Відспівування здійснив 15 травня єпископ Кіровоградський і Миколаївський Севастіан. Похований архієпископ Боголеп на братському монастирському цвинтарі, неподалік від Успенського храму Одеського монастиря.
Владика Боголеп вирізнявся вимогливістю до духовенства: він звільняв за штат священнослужителів, які порушували церковні канони, зокрема тих, що вносили у богослужіння греко-католицькі звичаї. Кандидатів на священні ступені архієрей неодмінно направляв на навчання в духовні навчальні заклади, зазвичай до Одеської духовної семінарії.
Архієпископ особливо шанував Жировицький чудотворний образ Божої Матері. З любов'ю він читав акафісти Богоматері і прославляв її. Він постійно звертався до Святого Письма, вивчивши цілі розділи напам'ять, чудово знав святоотецькі творіння, правила і канони, до тонкощів вивчив церковний устав.
Скромність і простота, побожна старанність і страх Божий, вимогливість до клірикам і підлеглим характеризували архієпископа Боголепа. Він був до всіх відкритий, для кожного знаходилося у нього добре слово, порада та напучування.
- (рос.) Наречение и хиротония архимандрита Боголепа во епископа Мукачевского и Ужгородского // Журнал Московской Патриархии. М., 1963. № 12 (ЖМП). 10-14.
- ↑ ГАРФ. Ф. Р-6991. Оп. 7. Д. 134 [личное дело].
- (рос.) Алексий I, Патриарх Московский и всея Руси. Речь при вручении архипастырского жезла новопоставленному епископу Мукачевскому Боголепу [(Анцуху)] в Трапезном храме Троице-Сергиевой Лавры 9 ноября 1963 года // Журнал Московской Патриархии. М., 1963. № 12 (ЖМП). 9-10.
- (рос.) Боголеп (Анцух) // Православная Энциклопедия, Т. 5, С. 454. [1] [Архівовано 26 серпня 2010 у Wayback Machine.]
- (рос.) ГАРФ. Ф. Р-6991. Оп. 7. Д. 134 [личное дело].
- (рос.) Киреев Александр, протодиак. Епархии и архиереи Русской Православной Церкви в 1943—2002 годах. — М., 2002. — С. 216—217.
- (рос.) Палладий (Шиман), игумен, Барщевский Евгений, протоиерей. Высокопреосвященный архиепископ Боголеп (Анцух), бывший Кировоградский и Николаевский [некролог] // Журнал Московской Патриархии. М., 1978. № 9 (ЖМП). 13-14.
- (рос.) Русские православные иерархи периода с 1893 по 1965 годы: В 6 томах / Составитель митрополит Мануил (Лемешевский). — Куйбышев, 1966 (Erlangen, 1987).
- (рос.) Боголеп (Анцух) (Древо)[недоступне посилання з червня 2019]
- (рос.) Боголеп (Анцух) (Русское Православие)