Перейти до вмісту

Богомолов Олександр Олександрович (тенісист)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Громадянство США
 Росія[1]
Дата народження23 квітня 1983(1983-04-23)[1] (41 рік)
Місце народженняМосква, СРСР[1]
Зріст178 см
Вага77 кг
Початок кар'єри2002 р.
Завершення кар'єри2014 р.
Робоча рукаправа
Бекхенддворучний
Призові, USD$1,946,779

Одиночний розряд

Матчів в/п70–107 (у ATP Tour, Grand Slam і Davis Cup)
Титулів0
Найвища позиція№ 33 (31 жовтня 2011 р.)
Мейджори
Австралія2-й раунд (2006, 2012)
Ролан Гаррос1-й раунд (2004, 2011, 2012)
Вімблдон3-й раунд (2011)
США3-й раунд (2011)
Інші турніри
Олімпіада2-й раунд (2012)

Парний розряд

Матчів в/п27–37 (у ATP Tour, Grand Slam і Davis Cup)
Титулів1
Найвища позиція№100 (3 жовтня 2011 р.)
Мейджори
США3-й раунд (2012)
Інші парні турніри

Олександр Олександрович «Алекс» Богомолов (англ. Alex Bogomolov, Jr.; нар. 23 квітня 1983 року в Москві, СРСР) — російський тенісист, до 2011 року виступав під прапором США.

Загальна інформація

[ред. | ред. код]
2013 рік

Був учнем Анатолія Лепешина[2].

Батько Богомолова — Олександр Богомолов-старший — також раніше грав в теніс і був тренером свого сина, а нині працює тренером в Федерації тенісу Росії[3]. У 1992 році у віці дев'яти років Алекс переїхав з батьками жити в США. Першою дружиною Богомолова-молодшого була колега з тенісного туру — американка Ешлі Гарклроуд, з якою він прожив менше двох років і розлучився восени 2006 року. Друга дружина — бразилійка Луана; від неї у Олександра є одна дитина — син Меддокс.

Спортивна кар'єра

[ред. | ред. код]

У 2001 році дебютував в Світовому турі ATP на турнірі серії Великого шолома Відкритому чемпіонаті США, де в першому колі поступився аргентинцеві Давиду Налбандяну . У 2002 році виграє три турніру із серії ITF Futures і один турнір ATP Challenger Series, а в 2003 році до цієї перемоги додає ще три. На турнірі ATP в Ньюпорті він вперше в кар'єрі дійшов до чвертьфіналу турнірів такої категорії. У 2005 році виграє п'ятий в кар'єрі Challenger. У сезоні 2009 року, пробившись через кваліфікацію, зумів дійти до чвертьфіналу на турнірі в Індіанаполісі. Найуспішніший на даний момент в кар'єрі за виступами для Алекса стає 2011 рік. У лютому він дійшов до чвертьфіналу в Загребі і виграв Challenger в Далласі. У березні дійшов до третього кола на турнірі категорії ATP 1000 в Маямі, обігравши у другому колі 5-го в світі на той момент Енді Маррея 6-1, 7-5. У червні вийшов у чвертьфінал в Хертогенбосе, а також дійшов до третього раунду на Вімблдонському турнірі. У липні Богомолову вдається вийти в чвертьфінал в Ньюпорті, а потім в Лос-Анджелесі вперше в кар'єрі дійти до півфіналу на турнірі ATP. В кінці жовтня 2011 року він досяг найвищої для себе рядки в рейтингу тенісистів — 33-е місце.

Рейтинг на кінець року

[ред. | ред. код]
Рік Одиночний
рейтинг
Парний
рейтинг
2014 308 388
2013 88 505
2012 129 92
2011 34 114
2010 166 264
2009 309 562
2008 165 311
2007 189 288
2006 221 337
2005 217 300
2004 125 268
2003 115 183
2002 168 444
2001 700 1 445
2000 949

Виступи на турнірах

[ред. | ред. код]
Виступи в одиночному розряді

Фінали челленджерів і ф'ючерсів в одиночному розряді (23)

[ред. | ред. код]

Перемоги (14)

[ред. | ред. код]
Титули
Челленджери (10+5)
Ф'ючерси (4+1)
Титули за
покриттям
Титули за місцем
проведення
матчів турніру
Хард (13+4) Зал (2+1)
Ґрунт (1+2)
Трава (0) Відкрите повітря(12+5)
Килим (0)
Дата Турнір Покриття Суперник в фіналі Рахунок
1. 12 травня 2002 Сьюдад Обрегон, Мексика Хард Мексика Хуан Карлос Арредондо 6-0 6-4
2. 26 травня 2002 Лос-Кабос, Мексика Хард ПАР Віллем-Петрус Мейер 6-2 6-3
3. 16 червня 2002 Канкун, Мексика Хард Мексика Мігель Гальярдо-Вальєс 6-4 4-6 7-5
4. 24 листопада 2002 Пуебла-де-Сарагоса, Мексика Хард ПАР Рік де Вуст 7-6(2) 6-3
5. 27 квітня 2003 Леон-де-лос-Альдама, Мексика Хард Швейцарія Жорж Бастль 7-6(4) 6-7(3) 6-4
6. 17 травня 2003 Форест-Хілс, США Ґрунт Аргентина Маріано Дельфіно 1-6 6-1 6-1
7. 19 жовтня 2003 Тібурон, США Хард США Джефф Моррісон 7-6(4) 6-3
8. 24 липня 2005 Тарзана, США Хард Бразилія Тьяго Алвес 6-3 6-2
9. 4 березня 2007 Гарлінген, США Хард Домініканська Республіка Віктор Естрелья Бургос 6-4 6-1
10. 3 червня 2007 Карсон, США Хард Японія Кей Нісікорі 6-4 6-3[4]
11. 20 листопада 010 Шампейн, США Хард(i) Боснія і Герцеговина Амер Деліч 5-7 7-6(6) 6-3
12. 6 березня 2011 Даллас, США Хард(i) Німеччина Райнер Шуттлер 7-6(5) 6-3
13. 13 квітня 2013 Гвадалахара, Мексика Хард США Ражів Рам 2-6 6-3 6-1
14. 12 травня 2013 Куньмін, Китай Хард ПАР Рік де Вуст 6-3 4-6 7-6(2)

Поразки (9)

[ред. | ред. код]
Дата Турнір Покриття Суперник в фінаі Рахунок
1. 14 липня 2002 Гранбі, Канада Хард Австралія Петер Лучак 3-6 6-7(6)[4]
2. 11 квітня 2004 Калабасас, США Хард Хорватія Іво Карлович 6-7(3) 3-6[4]
3. 26 вересня 2004 Пекін, Китай Хард США Джастін Гімельстоб 1-6 3-6
4. 1 червня 2008 Карсон, США Хард США Амер Деліч 6-7(5) 4-6
5. 30 серпня 2008 Алма-Ата, Казахстан Ґрунт Аргентина Себастьян Декуд 4-6 2-6
6. 2 листопада 2008 Пусан, Південна Корея Хард Чехія Іво Мінарж 1-6 0-2 — відмова
7. 1 травня 2011 Сарасота, США Ґрунт США Джеймс Блейк 2-6 2-6
8. 8 травня 2011 Прага, Чехія Ґрунт Чехія Лукаш Росол 6-7(1) 2-5 — отказ
9. 19 травня 2013 Пусан, Південна Корея Хард Ізраїль Дуді Села 1-6 4-6
Виступи в парному розряді

Фінали турнірів ATP в парному розряді (2)

[ред. | ред. код]

Перемога (1)

[ред. | ред. код]
Легенда
Турніри Великого шолому (0)
Фінал АТР-туру (0)
ATP Мастерс 1000 (0)
АТР 500 (0)
АТР 250 (0+1)
Титули за
покриттям
Титули за місцем
проведення
матчів турніру
Хард (0+1) Зал (0)
Ґрунт (0)
Трава (0) Відкрите повітря(0+1)
Ковёр (0)
Дата Турнір Покриття Партнер Суперники в фіналі Рахунок
1. 24 липня 2011 Атланта, США Хард Австралія Меттью Ебден Німеччина Маттіас Бахінгер
Німеччина Франк Мозер
3-6 7-5 [10-8]

Поразки (1)

[ред. | ред. код]
Дата Турнір Покриття Партнер Суперники в фіналі Рахунок
1 19 вересня 2004 Пекін, Китай Хард США Тейлор Дент США Джастін Гімельстоб
США Грейдон Олівер
6-4 4-6 6-7(6)

Фінали челленджерів і ф'ючерсів в парному розряді (17)

[ред. | ред. код]

Перемоги (6)

[ред. | ред. код]
Дата Турнір Покриття Партнер Суперники в фіналі Рахунок
1. 19 травня 2002 Лорето, Мексика Хард США Трейс Філдінг Мексика Сантьяго Гонсалес
Мексика Бруно Ечагарай
6-3 7-6(4)
2. 20 квітня 2003 Сан-Луїс-Потосі, Мексика Ґрунт Канада Фредерік Німейер Австрія Александр Пея
Німеччина Маркус Ханчк
6-4 7-6(5)
3. 20 липня 2003 Гельсінки, Фінляндія Ґрунт(i) Азербайджан Емін Агаєв Фінляндія Лассі Кетола
Фінляндія Тімо Ніемінен
7-6(11) 4-6 6-3
4. 24 липня 2005 Тарзана, США Хард США Тревіс Реттенмайєр Австралія Роберт Сміц
Австралія Натан Хілі
6-7(3) 7-6(7) 6-3
5. 8 січня 2006 Нумеа, Франція Хард США Тодд Відом Німеччина Ларс Бургсмюллер
Німеччина Денис Гремельмайр
3-6 6-2 [10-6]
6. 21 вересня 2008 Вейко, США Хард Сербія Душан Вемич США Ніколас Монро
США Альберто Френсіс
6-4 5-7 [10-8]

Поразки (11)

[ред. | ред. код]
Дата Турнір Покриття Партнер Суперники в фіналі Рахунок
1. 14 квітня 2002 Кінгстон, Ямайка Хард США Кері Франклін Канада Філіп Губенко
США Трес Девіс
6-4 3-6 6-7(1)
2. 16 червня 2002 Канкун, Мексика Хард США Франсиско Монтана Аргентина Себастьян Декуд
Куба Ласаро Наварро-Батлес
Без игры
3. 27 квітня 2003 Леон-де-лос-Альдама, Мексика Хард Мексика Алехандро Ернандес Австралія Джордан Керр
Чехія Ота Фукарек
6-4 3-6 4-6
4. 20 вересня 2003 Сеул, Південна Корея Хард США Джефф Салзенстейн США Алекс Кім
Південна Корея Ли Хьон Тхек
6-1 1-6 4-6
5. 14 серпня 2005 Бінгемтон, США Хард США Тревіс Реттенмайер США Хантли Монтгомері
США Тріпп Філліпс
3-6 2-6
6. 30 вересня 2007 Талса, США Хард США Брайан Вілсон США Ражів Рам
США Боббі Рейнольдс
4-6 2-6
7. 30 серпня 2008 Алма-Ата, Казахстан Ґрунт Казахстан Сирим Абдухаліков Росія Олександр Красноруцький
Україна Денис Молчанов
6-3 3-6 [2-10]
8. 28 вересня 2008 Лаббок, США Хард Сербія Душан Вемич Молдова Роман Борванов
Росія Артем Ситак
2-6 3-6
9. 14 листопада 2010 Ноксвілл, США Хард(i) США Алекс Кузнєцов Південно-Африканська Республіка Ізак ван дер Мерве
Південно-Африканська Республіка Рік де Вуст
1-6 4-6
10. 1 травня 2011 Сарасота, США Ґрунт США Алекс Кузнєцов Австралія Ешлі Фішер
Австралія Стівен Хасс
3-6 4-6
11. 27 квітня 2014 Саванна, США Ґрунт Аргентина Факундо Багніс Сербія Ілля Бозоляц
Нова Зеландія Майкл Вінус
5-7 2-6

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Association of Tennis Professionals website
  2. Лепешин Анатолий Александрович. Архів оригіналу за 12 січня 2020. Процитовано 23 червня 2021.
  3. Семёнов, Роман. Богомолов: Сашу всегда отличал бойцовский характер. Архів оригіналу за 3 жовтня 2017. Процитовано 3 жовтня 2017.
  4. а б в Почав турнір з кваліфікації.

Посилання

[ред. | ред. код]