Богуслав-Домослав
| Богуслав-Домослав | |
|---|---|
| Народився | 11 століття  |
| Помер | 1048 |
| Поховання | Печварад |
| Титул | Нітранські князі |
| Рід | Арпади |
| Батько | Владислав Лисий |
| Мати | Прямислава Володимирівна |
Богуслав або Домослав (бл. 1000 – 1048) — князь Нітранського князівства у 1042 та 1046-1048 роках. Сином Нітранського князя Ладислава Лисого та його дружини Прямислави, доньки Великого князя Київського Володимира Святославича.
За часів правління князя Ладислава (Володислава) Нітранське князівство та інші території сучасної Словаччини були окуповані польськими військами Болеслава І. Близько 1025-1029 помер князь Володислав Лисий, залишивши малолітнього сина Богуслава-Домослава. Правління удільним князівством у Нітрі здійснюував брат Ладислава князь Вазул.
1031 року, внаслідок нещасного випадку на полюванні помер Емерик, єдиний син короля Стефана I. Оскільки Вазул був найближчим родичем і спадкоємцем короля, Стефан Угорський наказав схопити і осліпити князя Вазула в Нітрі. Його сини Андрій I, Бело І і Левенте, разом зі своїм двоюрідним братом Богуславом-Домославом зуміли втекти до сусідньої Богемії.
1039 році після союзу між Богемським князем Бржетиславом I і угорським королем Петром Орсеолом, сином сестри Стефана І, князь Богуслав-Домослав змушений був залишити Богемію виїхати до Священної Римської імперії.
1041 року після падіння Петра Орсеоло, та укладення німецько-богемського союзу між королем Генріху III та князем Бржетиславом проти Самуїла Аби, Богуслав-Домослав взяв участь у поході проти Угорщини.
На початку вересня 1042 р. німецькі та богемські війська зайняли територію на північ від Дунаю, і Генріх III, за згодою жителів, які відмовилися прийняти Петра Орсеола, погодився віддати ці землі, заселені білими хорватами та іншими слов'янськими племенами Богуславу-Домославу. Однак після відходу німецьких і богемських військ Самуїл Аба вигнав Богуслава-Домослава з цієї території, і йому довелося знову тікати до Богемії.
Богуслав-Домослав повернувся до Нітранського князівства, яка не приєдналося до слов'янського повстання в Угорщині, бл. 1046 р. Він правив тут як Нітранський князь до своєї смерті в 1048 р. Його поховали в монастирі в Печвараді, що був збудований на його пожертви. Після його смерті Нітранським князем став його двоюрідний брат Бело.
- STEINHÜBEL, Ján. Nitrianske kniežatstvo: počiatky stredovekého Slovenska: rozprávanie o dejinách nášho územia a okolitých krajín od sťahovania národov do začiatku 12. storočia. 1. vyd. Bratislava : Veda, 2004. ISBN 80-224-0812-3.