Перейти до вмісту

Богуслав Радошевський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
київський єпископ
1619 — 1633
МонархСигізмунд III Ваза
луцький єпископ
1633 — 1638
МонархВладислав IV Ваза
Народився1577 Редагувати інформацію у Вікіданих
Семковиці, Паєнчанський повіт, Лодзинське воєводство, Республіка Польща Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер1638[1] або 1638 Редагувати інформацію у Вікіданих
Янів Підляський, Республіка Польща Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий яккатолицький священник, католицький священник, католицький єпископ Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаРіч Посполита Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materПадуанський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіясвященник
Релігіякатолицтво
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Радошевський.

Богуслав Радошевський герб Окша[2] (пол. Bogusław Radoszewski; близько 1577, Семковиці, Річ Посполита — 1638, Янов, Річ Посполита) — польський релігійний діяч, київський і луцький католицький єпископ.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Син Єжи та Марії Могильницьких, брат Марека Радошевського (пом. 1641[3]), посла та велюньського каштеляна[4].

Закінчивши єзуїтський колегіум у Каліші, навчався у Франкфурті-на-Одері та в Падуанському університеті.

Висвячений на священника у Кракові (1607).

При королівському дворі Радошевський став секретарем Сигізмунда III Вази, був каноніком у Каліші. Отримавши свою релігійну професію, став настоятелем бенедиктинського абатства Лиса Гора.

Наприкінці 1618 року король Сигізмунд III Ваза призначив його київським латинським єпископом. 17 червня 1619 року папа Павло V преконізував[en] його київським єпископом-ординарієм з можливістю обіймати дві посади, а також зі звільненням від зазвичай обов'язкової наявності в номінанта докторського ступеня. За його сприяння завершили спорудження латинської катедри в Києві.

Купивши землю в пані Ковалькової-Вежбник, а також отримавши привілей на місцеположення (від 16 січня 1624) від короля Сигізмунда III Вази, заклав місто Вежбник[5].

Як посол від Київського воєводства проголосував за обрання королем Польщі Владислава IV Вази в 1632 році[6].

6 червня 1633 року став луцьким латинським єпископом.

Похований у криптах Санктуарію Святого Хреста.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ NUKAT — 2002.
  2. ↑ Herbarz polski, t. VIII, Lipsk 1841, s. 23.
  3. ↑ Janas E. Radoszewski (Radoszowski, Boksa-Radoszewski) Marek h. Oksza // Polski Słownik Biograficzny. — 1986. — T. XXIX. — S. 751. (пол.)
  4. ↑ Radoszewski-Boksa Bogusław biogram na iPSB. Архів оригіналу за 17 липня 2020. Процитовано 15 липня 2020. [Архівовано 2020-07-17 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Materiały do słownika historyczno-geograficznego dóbr i dochodów dziesięcinnych benedyktyńskiego opactwa św. Krzyża na Łysej Górze do 1819 r. Wrocław 2000: Pracownia Badań nad Dziejami Zakonów i Kongregacji Kościelnych (LARHCOR) w Instytucie Historycznym Uniwersytetu Wrocławskiego. ISBN 83-904219-4-1.
  6. ↑ Suffragia Woiewodztw y Ziem Koronnych, y W. X. Litewskiego, Zgodnie ná Naiásnieyssego Władisława Zygmunta … roku 1632 … Woiewodztwo Krákowskie., s. B2. (пол.)

Бібліографія

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Богуслав_Радошевський&oldid=44092599