Боднарівка (парк)
«Боднарівка» | ||||
---|---|---|---|---|
Ставок у парку | ||||
49°48′08.3″ пн. ш. 24°01′02.6″ сх. д. / 49.802306° пн. ш. 24.017389° сх. д. | ||||
Тип | громадський парк | |||
Відкрито | 1960-ті | |||
Площа | 5,8 га | |||
Країна | Україна | |||
Розташування | Львів, між вулицями Стрийською та Науковою | |||
Парк «Боднарі́вка» — невеликий парк у Франківському районі Львова, в однойменній місцевості Львова Боднарівці (звідки й назва парку). Розташований біля перехрестя вулиць Наукової та Стрийської. Загальна площа парку 5,8 га. У парку є невелике озеро. Тут зростають дерева і кущі: спірея, сніжноягідник, форзиція, тополі, верби, туї, ялини, акація біла, ясени, клени, граби, глід, черешня, берези, модрини, калини, волоські горіхи і горобина і т. д.
Парк закладений у 1960-х роках під назвою «Парк 50-річчя Жовтня». У 1965 році тут з'явилася могила-пам'ятник радянському воїну Веселову, який загинув «у боротьбі з ворогами радянської влади в 1950 році». У роки незалежності України пам'ятник демонтували. У радянський час в парку працював дитячий кінотеатр «Літак», влаштований у фюзеляжі списаного пасажирського літака Ан-10, ліквідований на початку 1990-х років. На місці кінотеатру у 1992 році збудована церква святих Бориса і Гліба (належить ПЦУ).
Неподалік церкви зростає дуб біля якого встановлено пам'ятний знак, на якому викарбувано: «Відродження Української незалежної церкви, обрання першого Патріарха України Святійшого Мстислава, перша річниця Незалежності України — ось події, в честь яких посаджено цього дуба».
У 2010—2011 роках у парку було відновлене зовнішнє освітлення[1].
-
Храм Святих Мучеників Бориса і Гліба
-
Пам'ятний знак
- ↑ У Львові освітили парк «Боднарівка». zaxid.net. Zaxid.net. 17 серпня 2010. Процитовано 28 травня 2021.
- Кучерявий В. П. Сади і парки Львова. — Львів : Світ, 2008. — 360 с. — ISBN 978-966-603-591-5.
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Львів, парк Боднарівка (29 травня 2024 р.) |
- Павло Кучерський. Проєкт «Інтерактивний Львів»: Парк «Бондарівка» — кінотеатр «Літак» (не існує). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 6 листопада 2024.