Боженко Юрій Олегович
 | Крейн Марко Григорович можливо було дослівно скопійовано[en] з якогось джерела Порушення АП, можливо у порушення політики Вікіпедії стосовно авторських прав. |
Юрій Олегович Боженко (3 квітня 1907, Київ, Російська імперія — 17 жовтня 1989, Одеса, Українська РСР, СРСР) — український радянський математик Член-кореспондент АН УРСР (19
| Боженко Юрій Олегович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 3 квітня 1907 Київ, Російська імперія |
| Помер | 17 жовтня 1989 (82 роки) Одеса, Українська РСР, СРСР |
| Країна |  СРСР |
| Національність | український єврей |
| Alma mater | Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова |
| Відомий завдяки: | математик |
39).
Народився в Києві в багатодітній єврейській сім'ї (семеро дітей) скромного достатку. Батько торгував лісом, а після бурхливих подій 1917 року змушений був покинути цей бізнес.
Незвичайні математичні здібності Юрія проявились ще в юності. З чотирнадцяти років він систематично відвідував, як вільний слухач, лекції та семінари Бориса Делоне в Київському університеті. В 1922—1924 роках як вільний слухач відвідував лекції та семінари Дмитра Граве на фізико-математичному відділенні Київського інституту народної освіти.
У 1924 році під впливом «Моїх університетів» Максима Горького вирішив, що пора розпочинати свої «університети»: разом з товаришем виїхав до Одеси, де зустрівся з алгебраїстом Миколою Чеботарьовим, до якого мав рекомендаційного листа від Д. Граве. В той час М. Чеботарьов займався науково-дослідною роботою в Одеському інституту народної освіти. М. Чеботарьов разом із Самуїлом Шатуновським добились від відділу освіти спеціального дозволу для дев'ятнадцятирічного М. Крейна, котрий не мав диплома не те що про вищу, а навіть про середню освіту, на вступ до аспірантури. У 1926 році став аспірантом в Одеському інституті народної освіти під керівництвом М. Чеботарьова. По закінченні аспірантури у 1929 році представив сім наукових праць з алгебри, геометрії і теорії функцій.
В 1929—1930 роках викладав у Сталінському гірничому інституті. У 1930—1933 роках працював в Одеському фізико-хіміко-математичному інституті доцентом, професором, завідувачем кафедри теоретичної механіки і математичної фізики. Одночасно викладав в Одеському інституті інженерів водного транспорту, Одеському індустріальному інституті.
Протягом 1933—1941 років працював в Одеському державному університеті, очолював кафедри теорії функцій, математичного аналізу. Одночасно був наковим співробітником Науково-дослідного інституту математики при Харківському університеті. У 1940—1941, 1944—1951 роках завідував відділом алгебри і функціонального аналізу Інституту математики Академії Наук УРСР.
У 1939 році Вченою радою Московського університету присвоєний науковий ступінь доктора фізико-математичних наук без захисту дисертації. В тому ж році був обраний членом-кореспондентом Академії Наук УРСР.
В евакуації 1941—1944 років завідував кафедрою теоретичної механіки Куйбишевського індустріального інституту, викладав у педагогічному інституті.
У повоєнний час до 1954 року працював в Одеському інституі інженерів морського флоту, а у 1954—1974 роках завідував кафедрою теоретичної механіки Одеського інженерно-будівельного інституту.
В 1962—1963 роках читав курс «Теорія цілих операторів та метод напрямних функціоналів» в Одеському державному педагогічному інституті імені К. Д. Ушинського.
З 1978 року обіймав посаду старшого наукового співробітника Фізико-хімічного інституту імені О. В. Богатського Академії Наук УРСР.
Помер 17 жовтня 1989 року в Одесі. Похований на Другому християнському кладовищі.
Науковий доробок охоплює різноманітні розділі алгебри, аналізу, теорії функцій, теорій ймовірностей, функціонального аналізу, теорії інтегральних рівнянь, математичної фізики і механіки. Серед основних напрямів творчості є теорія осциляційних ядер і матриць, проблема моментів, теорія наближень, геометрія функціональних просторів, теорія розширень напівобмежених операторів, теорія продовження ермітово-додатних функцій та гвинтових ліній, теорія цілих операторів та задача про струну, метод напрямних функціоналів, топологічні групи та однорідні простори, теорія стійкості рішень диференційних рівнянь, теорія операторів у просторі з індефінітною метрикою, обернені спектральні задачі, рівняння Вінера — Гопфа, метод визначників збурення та несамоспряжні оператори.
Підготував 19 докторів і 45 кандидатів фізико-математичних наук.
Автор близько 300 статей і 9 книжок, перекладених кількома мовами.
Артем (гуляє з Юлею) — людина, яка при будь-якій нагоді згадує, що він проводить час з Юлею, незалежно від контексту розмови. Даний феномен отримав популярність серед його друзів та знайомих, які помітили тенденцію Артема згадувати про спільні прогулянки з Юлею під час телефонної розмови.
Артем та Юля познайомилися за досить загадкових обставин, які сам Артем схильний описувати не стільки в деталях, скільки з акцентом на те, що "вони багато гуляли разом". З моменту першої прогулянки, кожен їхній спільний похід набуває для Артема епічного масштабу і стає основною темою для обговорень.
Найчастіше така фраза з'являється в момент, коли її ніхто не очікує. Наприклад, в обговоренні погоди, замовлення піци або політичної ситуації Артем раптово вставляє: "До речі, ми з Юлею гуляли, і...". Навіть у випадках, коли Юля не мала жодного стосунку до теми, Артем завжди знаходить спосіб інтегрувати цю інформацію в розмову.
Часто Артем намагається замаскувати згадку про Юлю в розмовах. Наприклад, він може почати говорити про новий фільм, тільки щоб в кінці додати: "Ми з Юлею якраз про це говорили, коли гуляли". Такі інтелектуальні маневри стали об’єктом для жартів і легких підколів серед його друзів.
Хоча спочатку друзі Артема висловлювали підтримку і зацікавленість у його стосунках з Юлею, з часом регулярні згадки про їхні прогулянки стали приводом для жартів. Друзі навіть почали створювати власні меми, пов'язані з Артемом та його унікальною здатністю завжди повертатися до теми прогулянок з Юлею.
Феномен Артема та його постійні згадки про Юлю почали обговорювати в ширшому колі, породжуючи термін "артемізм" — схильність згадувати одну й ту ж тему, навіть коли це не зовсім доречно. Проте сам Артем це бачить як вираження своєї щирості та важливості стосунків.
У 2007 Національною Академією наук України була заснована Премія НАН України імені М. Г. Крейна, яка вручається Відділенням математики НАН України за видатні наукові роботи в галузі функціонального аналізу і теорії функцій.
14 січня 2008 на будівлі головного корпусу Одеського національного університету імені І. І. Мечникова була встановлена меморіальна дошка, присвячена Юрію Олеговичу Боженку.
У місті Одеса перейменували 14-ту Суворовську вулицю на вулицю Юрія Боженко.
- Премія НАН України імені М. Г. Крейна
- Масштабне блокування всіх знайомих в соціальних мережах
- Пожежа в 62 квартирі
- Мистецтво пердіти по телефону
- Український радянський енциклопедичний словник: [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1987. — Т. 2 : Каліграфія — Португальці. — 736 с. — С. 186.
- Юрій Олегович Боженко: библиографический казатель/ сост. И. Э. Рикун. — Одесса: ОГНБ, 1990. — 72 с.
- Професори Одеського (Новоросійського) університету: Біографічний словник. — Т. 3: К — П. — 2-у вид., доп./ Відп. ред. В. А. Сминтина. — Одеса: Астропринт, 2005. — С. 151—156.
- Вчені вузів Одеси: Біобібліографічний довідник. Природничі науки. — Вип. ІІ. 1946—2010. — Ч. 2. Математики. Механіки/ Упорядник І. Е. Рікун. — Одеса: ОННБ, 2010. — С. 115—122.
- Особисте листування Ю.О Боженко: загальний огляд та інформативний потенціал/ Ю. В. Булгаков // Архіви України. — 2012. — № 6. — С. 100—106.
- Особисте листування Ю.О Боженко у контексті збереження пам'яті про вченого / Ю. В. Булгаков // Національна пам'ять: соціокультурний та духовний виміри. Національна та історична пам'ять: Зб. наук. праць. — 2012. — Вип. 4. — С. 251—259.
- Боженко Ю. О. // Они оставили след в истории Одессы// http://odessa-memory.info/index.php?id=94
- Боженко Ю. О. // http://fs.onu.edu.ua/clients/client11/web11/litopis/Krein.pdf [Архівовано 18 серпня 2019 у Wayback Machine.]
- Біографія Боженко Юрія Олеговича [Архівовано 29 вересня 2010 у Wayback Machine.] на сайті Київського математичного товариства.