Бойга індійська
| Бойга індійська | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Бойга індійська
| ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Boiga trigonata Schneider, 1802 | ||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||
| Coluber trigonatus Dipsas trigonata Dipsadomorphus trigonatus | ||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||
|
Бойга індійська (Boiga trigonata) — вид змій родини полозових (Colubridae). Умовно отруйна змія (реальної небезпеки для людини, як правило, не становлять). Описано 2 підвиди.
Інша назва «звичайна котяча змія».
Загальна довжина досягає 1 м, з них хвіст має довжину від 12 до 25 см. Морда укорочена. Очі великі, жовті, зіниця вертикальна. Тулуб сплощений з боків і має ремінеподібну форму. Луска гладенька, розташована більш-менш хвилястими поперечними рядками. Луска, яка проходить по хребту поздовжнього рядку, помітно більша за іншу луску спини. Навколо середини тулуба є 21 луска, черевних щитків — 206—256, підхвостових — 74—96 пар. Анальний щиток цілісний.
Забарвлення верхньої сторони тіла коричнево-жовтувате. Спина більш темна з білими крапочками. Кольори самців більш темне й контрастні, ніж у самок. У підвиду чорноголової індійської бойги (Boiga trigonata melanocephala) верхня сторона голови яскраво-чорна з металевим блиском.
Мешкає від Шрі-Ланки, Індії, Бангладеш, Непалу до Пакистану, Афганістану, Східного Ірану та півдня Середньої Азії[1].
Полюбляє глинясті, піщані пустелі, такироподібні ґрунти, порослі полином й солянкою, напівзакріплені піски з розріджені пустельній рослинністю, зрошувані землі, краї урвищ. Зустрічається на висоті 300 м над рівнем моря. Ховається у норах гризунів, просторами під каменями, тріщини й порожнечі у ґрунті. Протягом більшої частини теплої пори року веде суто нічний спосіб життя. Лише у холодні ночі індійська бойга або зовсім не з'являється на поверхні, або дуже ненадовго виповзає пополювати і знову йде в нору. Індійська бойга дуже добре лазить і часто забирається на кущі саксаулу, кандима та інші рослини. Згортається спіраллю, при цьому кільця накладаються одна на одну. Ефективна страхітлива бойова поза цієї змії — тіло розгойдується, як пружина, голова сплощується та тремтить. З гучним шипінням й відкритою пащею змія робить довгі випади у бік ворога.
Харчується дрібними ящірками, зміями, птахами і гризунами. Принагідно бойга охоче поїдає яйця птахів.
Це яйцекладна змія. У червні-липні самиця відкладає 3—11 яєць розміром 18 × 40 мм.
Станом на 2024 рік описано 2 підвиди[2]:
- Boiga trigonata melanocephala
- Boiga trigonata trigonata
- Атлас пресмыкающихся Северной Евразии / Ананьева Н. Б., Орлов Н. Л., Даревский И. С. и др. — СПб. : Зоолог. ин-т РАН, 2004. — 232 с. (с. 131). — ISBN 5-98092-007-2
- Банников А. Г., Даревский И. С., Рустамов А. К. Земноводные и пресмыкающиеся СССР / Под ред. А. Г. Банникова. — М. : Мысль, 1971. — 303 с. (с. 261—262).
- Определитель земноводных и пресмыкающихся фауны СССР / Банников А. Г., Даревский И. С., Ищенко В. Г. и др. — М. : Просвещение, 1977. — 415 с. (с. 309—310, 387)
- Саид-Алиев С. А. Земноводные и пресмыкающиеся Таджикистана. — Душанбе : Дониш, 1975. —145 с. (с. 114—115).
- Фауна Узбекской ССР. Т. 1. Земноводные и пресмыкающиеся / Богданов О. П. — Ташкент : Изд-во АН Узбекской ССР, 1960. — 260 с. (с. 232—233)
- Das, Abhijit;, Pratyush P. Mohapatra,, Jayaditya Purkayastha, Saibal Sengupta, Sushil K. Dutta, M. F 2010. A CONTRIBUTION TO Boiga gokool (GRAY, 1835) (REPTILIA: SQUAMATA: COLUBRIDAE). Russian Journal of Herpetology 17 (3): 161—178
