Бойовий парамедик
Бойовий парамедик (або Бойовий медик) — військовослужбовець, на якого покладені обов'язки з надання невідкладної медичної допомоги на місці поранення в умовах бойового чи навчального середовища, а також за надання первинної допомоги та охорону здоров'я і евакуацію з місця поранення чи захворювання. Крім того, медики також можуть нести відповідальність за створення, нагляд і виконання довгострокових планів догляду за пацієнтами за погодженням із наявним лікарем або за його відсутності. Бойові медики можуть бути залучені до діяльності в госпіталях і клініках, де вони мають можливість виконувати додаткові функції, наприклад працювати з використанням медичного і лабораторного обладнання, виконувати процедури чи допомагати при виконанні процедур.
Бойові медики також працюють безпосередньо на передовій: надають домедичну допомогу пораненим, здійснюють їхнє сортування і організовують їх евакуацію[1].
Поняття «бойовий медик» в українській армії з'явилося в 2014 році. Медпрацівників, які прибували до складу підрозділів Збройних Сил України, найчастіше називали «санітарними інструкторами» або «санітарами» — поняттями, що лишилися, як спадок від радянської армії[1].
Перші українські військовослужбовці пройшли курс з підготовки бойового медика за стандартами Сухопутних військ США в 2016 році[1].
ВОС, що стосуються тактичної медицини, офіційно з'явилися у 2017 році. Тоді спеціальність «бойовий медик» була офіційно визнана наказом Міноборони України[1].
Бойовими медиками можуть бути призначені, як жінки, так і чоловіки, з медичною освітою (або без неї), але які пройшли відповідну фахову підготовку[1].