Перейти до вмісту

Бойченко Іван Васильович (художник)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Бойченко Іван Васильович
Народження29 червня 1896(1896-06-29) Редагувати інформацію у Вікіданих
Кобилки, Рильський повіт, Курська губернія, Російська імперія
Смерть8 лютого 1959(1959-02-08) Редагувати інформацію у Вікіданих (62 роки)
 Львів, Українська РСР, СРСР
ПохованняЛичаківський цвинтар Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрпортрет Редагувати інформацію у Вікіданих
НавчанняХарківський художній інститут Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьпедагог
Роки творчості1927 — 1959
ПрацівникХарківський художній інститут Редагувати інформацію у Вікіданих і Національний університет «Львівська політехніка» Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленНаціональна спілка художників України Редагувати інформацію у Вікіданих

Іван Васильович Бойченко (* 29 червня 1896, с. Кобилки, нині Глушковський район, Курської області, Російської Федерації — † 8 лютого 1959, м. Львів) — український художник графік і живописець, перший голова президії Спілки художників України (1938—1941).

Біографія

[ред. | ред. код]

1928 — закінчив Харківський художній інститут (майстерні С. Прохорова і М. Шаронова).

19301941 (з перервами) — працював викладачем Харківського художнього інституту.

19381940 — перший голова президії правління Спілки художників України.

Від 1944 жив і працював у Львові, викладав у Львівському політехнічному інституті.

Учасник художніх виставок від 1927 року.

Похований на Личаківському цвинтарі у Львові (поле 1).

Творчість

[ред. | ред. код]

Автор політичних плакатів 1920–1940-х років.

Автор портретів: К. Цеткін (1925, 1938), О. Пушкіна (1936—1937, 1944), Ф. Енгельса (1936), К. Маркса, М.Горького, Р. Роллана (усі — 1938), М. Самокиша (1941), Героїв Радянського Союзу М.Черникова та Я.Бондаренка (обидва — 1942), Богдана Хмельницького (1946), І. Франка (1956) та ін.

Твори зберігаються в музеях міст Харкова, Києва, Алмати та Москви.

Джерела

[ред. | ред. код]