Бойчук Зіновій Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зіновій Бойчук

Зіновій Олексійович Бойчук (народився 5 липня 1957(19570705) в селі Бринь Галицького району Івано-Франківської області — помер 21 липня 2019) — український краєзнавець, журналіст, письменник, громадський діяч

Життєпис

[ред. | ред. код]

Отримав фах історика.

Працював у Івано-Франківському міськвиконкомі, в житлово-комунальній сфері. У середині 1990-х — підприємець.

Працював головним редактором тижневика «Вечірній Івано-Франківськ»[1].

Творчість

[ред. | ред. код]

Понад 20 років Бойчук досліджував життя і творчість поета і публіциста Михайла Дяченка — крайового провідника пропаганди ОУН, уродженця села Боднарів Калуського району. Разом із правнуком Дяченка Михайлом Ліщинським на межі Калуського і Галицького районів знайшли архів Марка Боєслава[2].

Автор 4-х книжок історико-краєзнавчого характеру. Серед книг:

  • Бойчук Зіновій Олексійович. Марко Боєслав, Вамчук Катерина Михайлівна/ У серці мали те, що не вмирає / Упор. 3. Бойчук. - Івано-Франківськ: Сіверсія MB, 2005. - 224 с. ISBN 966-7515-31-1

Громадська діяльність

[ред. | ред. код]

Член товариства «Просвіта».

Співкоординатор протестної акції «Україна без Кучми» (2001).

Заступник керівника обласного виборчого штабу Блоку Юлії Тимошенко, керівник виборчого штабу кандидата у президенти України Віктора Ющенка в містах Кіровське і Жданівка Донецької області.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Тарас Волошин (22 липня 2019). Помер відомий прикарпатський краєзнавець і журналіст Зіновій Бойчук. Галицький Кореспондент. Архів оригіналу за 24 серпня 2019.
  2. В Івано-Франківську відійшов у вічність краєзнавець і журналіст Зіновій Бойчук. Версії. Архів оригіналу за 25 серпня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]