Болтарович Зоряна Євгенівна
Зоряна Євгеніївна Болтарович | |
---|---|
Народилася | 3 січня 1935 с. Задвір'я, нині Буський район Львівська область |
Померла | 16 липня 1992 (57 років) Львів |
Поховання | Личаківський цвинтар |
Країна | СРСР Україна |
Діяльність | історикиня |
Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка |
Науковий ступінь | доктор історичних наук |
Зоряна Євгеніївна Болтарович (3 січня 1935 — 16 липня 1992) — український етнограф, доктор історичних наук, старший науковий співробітник Інституту народознавства НАН України.
Є першою в Україні жінкою, яка здобула науковий ступінь доктора історичних наук за спеціальністю «етнологія» (1992).
Народилась 3 січня 1935 року в селі Задвір'я.
У 1957 році закінчила Львівський університет.
З 1957 по 1962 роки працювала вчителем.
З 1962 року працювала у Державномиу музеї етнографії та художнього промислу (з 1992 року — Інститут народознавства НАН України).
Померла 16 липня 1992 у Львові, похована на 82 полі Личаківського цвинтаря.
Її праці містять найбільш повні, на даний час, відомості з питань народного лікування українців:[1]
- Україна в дослідженнях польських етнографів ХІХ ст. «Українці Карпат в польських етнографічних дослідженнях 1 п.19 ст.»,
- «Народне лікування українців Карпат кінця ХІХ — початку ХХ століття» (1980),
- «Народна медицина українців» (1990),
- «Українська народна медицина: історія і практика» (1994),
- «З народної медицини українців Полісся»,
- «Оскар Кольберг і Україна» …
У праці «Народна медицина українців» на основі літературних джерел, архівних даних, а також матеріалів польових досліджень авторки впродовж 1972–1986 зроблено спробу реконструкції народної медицини українців ХІХ — початку ХХ ст., висвітлення її у східнослов'янському контексті. Дослідниця розглянула народну медицину в системі традиційно-побутової культури, вивчила традиційні раціональні засоби лікування, лікувальну магію. З. Болтарович була переконана, що здобутки народної медицини ще не відійшли й не повинні відійти у забуття, оскільки вона акумулювала не тільки ірраціональний, а й раціональний досвід. Народне лікування поєднувало раціональні засоби з магічними діями. На думку З. Болтарович, вивчення народної медицини потребує комплексного підходу, тісної співпраці етнографів зі спеціалістами медико-біологічного циклу наук, оскільки етнографічні матеріали є важливим джерелом для виявлення нових раціональних медикаментозних методів та засобів лікування. Авторка доходить висновку, що більшість способів і методів профілактики недуг, світоглядні уявлення про хвороби та їх причини, погляди на народних лікарів, як і самі засоби лікування, мають загальнослов'янський, а часом і значно ширший контекст.
Чоловік — Антон Васильович Болтарович (1934-1998)
Син — Євген Антонович Болтарович (1961[2]—2012) — політолог у Львові.
- ↑ Юрій Островерха. Народна медицина бойків. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 серпня 2014.
- ↑ Кодак, Оксана (16.04.2018). Основні відомості 29.03.1998 Чергові вибори За станом на : 16.04.2018 15:43:03. Архів оригіналу за 16.04.2018.
- Бібліографія праць Зоряни Болтарович [Архівовано 10 травня 2021 у Wayback Machine.]// НЗ.- 2'95.- С.126-127.
- Болтарович Зоряна Євгенівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
- Ігор Чудійович (19 серпня 2014). Священик Михайло Ревакович, етнограф Зоряна Болтарович, натураліст Станіслав Костянтин Петруський — краєзнавчі розвідки Ігоря Чудійовича. Мистецький портал «Жінка-УКРАЇНКА». Архів оригіналу за 8 грудня 2014. Процитовано 19 серпня 2014.
- Народились 3 січня
- Народились 1935
- Померли 16 липня
- Померли 1992
- Поховані на Личаківському цвинтарі
- Випускники Львівського університету
- Доктори історичних наук
- Українські етнологи
- Українські етнографи
- Українські історикині
- Доктори історичних наук України
- Народні цілителі
- Науковці Інституту народознавства НАН України