Болтишка
село Болтишка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Дніпропетровська область |
Район | Кам'янський район |
Тер. громада | Божедарівська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA12040010070094866 |
Облікова картка | Болтишка |
Основні дані | |
Населення | 536 |
Площа | 2,06 км² |
Густота населення | 260 осіб/км² |
Поштовий індекс | 52362 |
Телефонний код | +380 5654 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°13′20″ пн. ш. 34°10′21″ сх. д. / 48.22222° пн. ш. 34.17250° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
68 м |
Водойми | Базавлук |
Відстань до обласного центру |
84 км |
Відстань до районного центру |
37 км |
Найближча залізнична станція | Кудашівка |
Відстань до залізничної станції |
15 км |
Місцева влада | |
Карта | |
Мапа | |
Бо́лтишка — село в Україні, у Божедарівській селищній громаді Кам'янського району Дніпропетровської області. Колишній центр Болтишківської сільської ради. Населення — 536 мешканців.
Ця стаття не містить посилань на джерела. (квітень 2020) |
Існує декілька версій походження назви села. Перша з них засвідчена в архівних документах, де говориться про те, що Болтишка була заснована переселенцями з Київської губернії, які зберегли назву своєї Батьківщини. Наступна розповідає про панночку, що жила у маєтку на березі ставка. Жінка полюбляла купатись у ставку, але плавати не вміла тому, перехожі говорили, що панночка бовтається у воді. Проїжджі, які часто чули про неї, дали назву селу Болтишка (від слова бовтатися, бультихатися). Третя версія дещо схожа з другою. Панночка мала на ставку альтанку, що стояла на невеликому насипі землі посеред водойми. У цій альтанці пані зустрічалася зі своїм коханцем, але одного разу їх підстерегла охорона і чоловік панночки наказав втопити обох. Вони бультихались у воді, аби врятуватись, але все одно загинули.
Як виявилось, панночка справді існувала. В архівних документах згадується панна Любов Гаврилівна Бєловенець, яка мала власний маєток та кріпаків на березі ставка у селі Болтишка, але була змушена емігрувати у Сербію через повалення царського режиму. Після цього у селі було встановлено радянську владу під головуванням Ражди Василя Микитовича. У 2016 році село Болтишка увійшло до складу Божедарівської ОТГ.
Село Болтишка розташоване в центральній частині області вздовж течії річки Базавлук, в основному на лівому березі. Через село проходить автомобільна дорога Т 0433.
Сусідні села: Олександрівка (на північному сході), Малософіївка (на півдні).
На захід від села у балці Калиновій є Болтиське родовище граніту,[1] придатного для виробництва облицювальних блоків.
Болтишка заснована у першій половині 19 століття.
В період радянської влади у Болтишці була розміщена центральна садиба колгоспу ім. Ватутіна, який займався землеробством та м'ясо-молочним тваринництвом. Село Болтишка розкинулось на мальовничих берегах річки Базавлук. Його історія тягнеться ще з далекого 1848 року, коли пан Манвелов Василь Микитович заснував село Миколаївка, яке пізніше було об'єднано з Болтишкою та Єрестовкою.
У Болтишці діє декілька дрібних сільськогосподарських підприємств.
Також працюють ліцей, дитячий садок, ФАП, бібліотека, будинок культури.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 499 | 93.10% |
російська | 22 | 4.09% |
вірменська | 13 | 2.43% |
білоруська | 1 | 0.19% |
інші/не вказали | 1 | 0.19% |
Усього | 536 | 100% |
- ↑ Перелік родовищ граніту [Архівовано 23 серпня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
- Історія міст і сіл Української РСР. Том 4. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — С. 363
- Сайт Криничанської РДА [Архівовано 10 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- Bołtyszka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 305. (пол.)
- Bołtyszka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 196. (пол.)
Це незавершена стаття з географії Дніпропетровської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |