Болюх Василь
Болюх Василь | |
---|---|
![]() | |
![]() | |
Загальна інформація | |
Народження | 12 січня 1889 с. Кутківці, нині в складі м. Тернополя |
Смерть | 17 жовтня 1953 (64 роки)![]() |
Alma Mater | юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка ![]() |
Військова служба | |
Роки служби | 1918—1919 |
Приналежність | ![]() ![]() ![]() ![]() |
Вид ЗС | ![]() ![]() |
Рід військ | піхота |
Формування | Українська Галицька Армія |
![]() ![]() |
Васи́ль Бо́люх (12 січня 1889, с. Кутківці, нині в складі м. Тернополя — 17 жовтня 1953, Австралія (за іншими даними, 17 вересня 1955)) — сотник УГА, в листопаді 1918 — перший комендант Тернополя та Тернопільського повіту, згодом — комендант Житомира та Проскурова.
Закінчив Тернопільську гімназію, згодом Львівський університет, правничий факультет.
З початком Першої світової війни мобілізований до австро-угорської армії.
З постанням Західноукраїнської Народної Республіки активно включився в розбудову держави, став першим воєнним комендантом Тернополя і повіту, з переходом УГА за Збруч — Житомира і Проскурова.
Безпосередньо брав участь в українсько-польській війні в званні сотника — 18 бригада УГА.
За окупації ЗУНР працював у Тернополі в кооперації, деякий час був головою надзірної ради місцевої філії «Українбанку».
Активний діяч товариств «Сільський господар» та «Просвіта».
Був членом Повітового Комітету УНДО в Тернополі.
1935 року обраний послом до польського сейму від Тернопільсько-Збаразько-Золочівського округу, виступав проти поселення поляків на західноукраїнських землях, у виступах в сеймі захищав інтереси українського населення Галичини, займався допомогою членам ОУН.
Під час Другої світової війни співпрацював з українським підпіллям, згодом еміґрував до Австрії, далі — до Німеччини, а звідти у 1949 році — до Австралії.
В Австралії розвинув активну громадську діяльність, став першим головою Об'єднання українців Австралії.
Його сини Мирослав (політичний, кооперативний діяч, журналіст і редактор) та Юрій (підприємець, спортовий діяч[1]) — громадські активісти українства Австралії.
У Кутківцях іменем Василя Болюха названа вулиця.
- ↑ Весна Х. Болюх Юрій Васильович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 166. — ISBN 966-528-197-6.
- Мельничук Б. Болюх Василь // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 165. — ISBN 966-528-197-6.
- Історія міста Тернополя. Форум. Петруняк Катря
- Квазіенциклопедія
- Ї. Микола Лазарович. [Архівовано 17 березня 2017 у Wayback Machine.]
- Каталог вулиць Тернополя [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
![]() |
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Сотники УГА
- Народились 12 січня
- Народились 1889
- Померли 17 жовтня
- Померли 1953
- Випускники юридичного факультету Львівського університету
- Вояки армії Австро-Угорщини
- Галицькі кооператори
- Діячі ЗУНР
- Діячі «Просвіти»
- Посли до Польського сейму
- Українці Австралії
- Уродженці Кутківців (Тернопіль)
- Випускники гімназій Тернополя
- Австро-Угорські військовики Першої світової війни
- Діячі УНДО
- Очільники Тернополя
- Персоналії:Житомир
- Персоналії:Хмельницький