Перейти до вмісту

Бондар Олександр Олександрович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ф
Олександр Бондар
Особисті дані
Повне ім'я Олександр Олександрович Бондар
Народження 24 вересня 1981(1981-09-24) (43 роки)
  Здолбунів, Ровенська область, Українська РСР, СРСР
Зріст 172 см
Громадянство Україна Україна
Позиція Правий вінгер
Інформація про клуб
Поточний клуб Польща Граючий тренер у "We-Met Futsal Club"
Номер 20
Юнацькі клуби
Україна ДЮСШ м. Здолбунів
Україна Спортінтернат с. Сугаки
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2001 Україна «Хімік» (Р) (ААФУ)
2002—2005 Україна ОДЕК (Оржев) (ААФУ)
Професіональні клуби (футзал)
Роки Клуб І (г)
1999—2005 Україна «Случ/Рівне» 88 (84)
2005—2007 Україна «Енергія» (Л) 65 (12)
2007—2010 Україна «Тайм» (Л) 81 (40)
2010—2011 Україна «Енергія» (Л) 27 (7)
2011—2013 Україна «Кардинал-Рівне» 46 (18)
2013—2014 Україна «Енергія» (Л) 28 (6)
2014—2015 Польща «Вісла Кракбет» 25 (28)
2015—2016 Польща «Ред Девілс» 24 (31)
2016—2020 Польща «Рекорд» (ББ) 90 (83)
2020—2023 Україна «Кардинал-Рівне» 63 (16)
2024 Польща «Eurobus» 12 (1)

<nowiki>{{Футболіст рядок 1|2024 Польща| Граючий тренер у "We-Met Futsal Club"

Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2013—2014 Україна Україна 7 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 20 квітня 2024.

Дані оновлено 20.04.2024.

Олександр Олександрович Бондар (нар. 24 вересня 1981, Здолбунів, Рівненська область УРСР) — український футзаліст, граючий тренер польського «We-Met Futsal Club», виступав за футзальну збірну України. П'ятиразовий чемпіон Польщі та триразовий чемпіон України з футзалу. За кар'єру гравця здобув 21 трофей на клубному рівні.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Футболом розпочав займатися в ДЮСШ (Здолбунів), перший тренер — В'ячеслав Гайдучик.

Дебютував у великому футзалі у 1999 році за тоді ще рівненський «Случ», який виступав у вищій лізі і упродовж шести сезонів був одним із кращих гравців колективу, в подальшому перейменованого в МФК «Рівне». Загалом провів за клуб 86 матів у чемпіонатах України і забив 85 м'ячів.

У сезоні 2005/06 перейшов до львівської «Енергії», з якою став віце-чемпіоном України, а наступного — чемпіоном. Також зіграв в еліт-раунді Кубку УЄФА з футзалу. У складі львівського «Тайму», який 2011 року об'єднався з «Енергією» (Львів), ще двічі виграв чемпіонат України, а також по одному разу ставав володарем Кубку та Суперкубку України[1].

У сезоні 2014/15 приєднався до польського клубу «Вісла Кракбет» (Краків) і в своєму дебютному матчі виграв Суперкубок Польщі[2]. Завершив чемпіонат виграшем золотих нагород Екстракляси, володарем Кубку та Суперкубку Польщі. Крім того став найкращим бомбардиром першості (28 голів у 25 матчах) і отримав нагороду, як найкращий легіонер польського чемпіонату.

У 2015 році перейшов до команди «Ред Девілс» (Хойніце), з якою виграв кубок Польщі та захистив титул найкращого бомбардиру чемпіонату (31 гол у 24 матчах).

Із 2016 по 2020 роки був гравцем «Рекорду» (Бельсько-Бяла). За чотири сезони у футболці «рекордсменів» став чотириразовим чемпіоном Польщі, триразовим володарем Кубка та Суперкубка країни.

У сезоні 2020/21 повернувся до України, підписавши контракт із командою «Кардинал-Рівне». Після відставки з посту головного тренера Ігоря Москвичова у лютому 2021 року став в.о. головного тренера клубу, а згодом позбувся приставки «в.о.», ставши головним наставником команди.

У сезоні 2022/23 вперше в історії «Кардинал-Рівне» привів команду до бронзових нагород Екстра-ліги та здобув Кубок України. У цьому ж сезоні Олександра Бондаря визнали кращим тренером VBET Екстраліги.

У січні 2024 року у якості гравця перейшов до команди польської Екстракляси «Євробус» із міста Перемишль.

14 червня 2024 року став граючим тренером команди «We-Met Futsal Club», яка виступає в польській Екстраклясі.

Кар'єра в збірній

[ред. | ред. код]

Дебютував у збірній України 11 лютого 2013 року в матчі проти збірної Польщі, в якому відзначився одним із голів, а поєдинок завершився з результатом 6:2[3]. У вересні зіграв у двох матчах плей-оф чемпіонаті Європи 2014 року проти збірної Угорщини, але на сам турнір його не викликали[4].

Статистика

[ред. | ред. код]

Статистика виступів у чемпіонаті Польщі

[ред. | ред. код]
Сезон Клуб Країна Змагання Матчі Голи
2014/15 «Вісла Кракбет» (Краків) Польща Польща Футзальна Екстракляса 25 28
2015/16 «Ред Девілс» (Хойніце) 24 31
2016/17 «Рекорд» (Бельсько-Бяла) 20 19
2017/18 25 25
2018/19 27 26
2019/20 18 13
2023/24 «Євробус» (Перемишль) 12 1
Усього в Екстраклясі 151 143

Статистика виступів в Україні

[ред. | ред. код]
Сезон Клуб Ліга М Г
1999/00 «Случ» (Рівне) Вища 10 2
2000/01 МФК Рівне Перша 23 16
2001/02 17 17
2002/03 17 19
2003/04 14 21
2004/05 15 12
Усього за МФК Рівне 86 85
2005/06 «Енергія» Вища 30 7
2006/07 35 5
Усього за «Енергію» 65 12
2007/08 «Тайм» Вища 23 16
2008/09 28 17
2009/10 30 7
Усього за «Тайм» 81 40
2010/11 "Енергія-Тайм"(Львів) Вища 27 7
2011/12 «Кардинал-Рівне» ЕЛ 21 8
2012/13 25 10
Усього за «Кардинал-Рівне» 46 18
2013/14 «Енергія» ЕЛ 28 6
Усього за «Енергію» 93 18
2020/21 «Кардинал-Рівне» ЕЛ 17 7
2021/22 12 1
2022/23 26 7
2023/24 8 1
Усього за «Кардинал-Рівне» 109 34
Усього в Вищій/Екстра-лізі 320 101
Усього в Першій лізі 86 85

Титули та досягнення як гравця

[ред. | ред. код]
Україна
  • Чемпіон України (3): 2006/07, 2008/09, 2009/10
  • Віце-чемпіон (3): 2005/06, 2010/11, 2013/14
  • Кубок України (4): 2009/10, 2010/11, 2013/14, 2022/23
  • Суперкубок України (1): 2009
Польща
  • Чемпіон Польщі (5): 2014/15, 2016/17, 2017/18, 2018/19, 2019/20
  • Кубок Польщі (4): 2014/15, 2015/16, 2017/18, 2018/19
  • Суперкубок Польщі (4): 2014, 2017, 2018, 2019

Особисті

[ред. | ред. код]
  • Кращий бомбардир Екстракляси (2): 2014/15, 2015/16
  • Кращий легіонер Екстракляси: 2014/15

Титули та досягнення як тренера:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Олександр БОНДАР: «Треба цілеспрямовано йти до своєі мети» [Архівовано 25 жовтня 2017 у Wayback Machine.].
  2. Wisła Krakbet z Superpucharem Polski w futsalu (пол.). 90minut.pl. Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 8 вересня 2014.
  3. Дебют у збірній України рівнянин відзначив голом. ogo.ua. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 5 листопада 2020.
  4. Futsal EURO — Teams — UEFA.com [Архівовано 18 листопада 2015 у Wayback Machine.] (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]