Перейти до вмісту

Борачок Мар'ян Юліанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Борачок Мар'ян Юліанович
Народження1 лютого 1912(1912-02-01)
Ілавче, Теребовлянський район, Тернопільська область, СРСР
Смерть7 листопада 1993(1993-11-07) (81 рік)
 Баффало, Нью-Йорк, США
Країна Польська Республіка
 СРСР
 ФРН
 США
Жанрпортрет
НавчанняТеребовлянська гімназія і Краківська академія мистецтв
Діяльністьхудожник
ВчительВладислав Яроцький
Брати, сестриБорачок Северин Юліанович

Мар'ян Юліанович Борачо́к (англ. Marian Borachok; 1 лютого 1912, Ілавче — 7 листопада 1993, Баффало) — український і американський живописець. Брат художника Северина Борачка.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 1 лютого 1912 року в селі Ілавчому (нині Тернопільський район Тернопільської області, Україна). Син греко-католицького священника отця Юрія. Після смерті батька, родина переїхала до Теребовлі. Закінчив Теребовлянську гімназію. Малярству спершу навчався у старшого брата Северина і його друга Василя Хмелюка, потім навчався у Краківській ака­демії мис­тецтв у професора Владислава Яроцького. Відновив у Теребовлі «Пласт», організував товариство «Сокіл».

У 1938 році організував перший фестиваль і спортивний імпрез молоді в Теребовлі. До початку Другої світової війни працював референтом молоді та спорту в Теребовлі. Допомагав братові Северину відкрити Музей імені князя Василька (нині Теребовлянський історико-краєзнавчий музей) та впродовж 1933—1944 років збирати і впорядковувати експонати, був заступником голови закладу.

З березня 1944 року був в еміграції. У 1950 році приїхав до Баффало, де організував і став першим керівником пластової оселі «Новий Сокіл», редагував пластові видання, організував приватний музей.

Помер в Баффало 7 листопада 1993 року.

Творчість

[ред. | ред. код]

Займався різьбленням по дереву, карбуванням на міді й малюванням на порцеляні, художньою фотографією. Вирізьбив дерев'яну раму для ікони Теребовлянської Божої Матері й позолотив її. Декорував мистецькі імпрези, влаштував фотовиставки в Теребовлі.

Автор декорацій до вистав, багатьох портретів, зокрема кардинала Йосифа Сліпого (1968), який делегація теребовлян вручила Блаженнійшому в Торонто.

Розмалював велику залу Українського народного дому «Дніпро» в Баффало, провів тут багато пластових, мистецьких, ювілейних виставок.

Література

[ред. | ред. код]