Бордоська рідина
Бордо́ська рідина́ (фр. Bouillie bordelaise) — водний розчин сульфату міді (CuSO4) та вапна (Ca(OH)2), використовується як фунгіцид для виноградників, фруктових ферм та у садах, городах для профілактики грибкових зараженнь рослин. Розпилюється на рослини як профілактичний засіб; дієвий ефект розчину забезпечується контактом іонів міді з міцелієм гриба та сповільненням його росту, є малофективним для існуючого міцелію гриба всередині листків, куди розчин потрапити не може.[1] Засіб був винайдений у регіоні Бордо Франції наприкінці 19 століття. При застосуванні у великих кількостях щорічно протягом багатьох років, то мідь стає забруднювачем.
Застосовується проти парші яблуні та груші, мільдью винограду, фітофтори картоплі, антракнозу огірків та інших хвороб сільськогосподарських культур.
Виготовляється з розчину мідного купоросу CuSO4 • 5Н2О і вапняного молока Са(ОН)2. Загальновживана концентрація бордоської рідини — 1%-на, для рослин з молодими листочками — 0,5%-на. При обприскуванні плодових дерев до розпускання бруньок використовують 3—4%-ну бордоської рідини на 1 га витрачають від 5 до 15 кг мідного купоросу і стільки ж вапна. Щоб запобігти опікам листя, вапно слід додавати в розчин до утворення слаболужної реакції. Для одночасної боротьби з шкідниками до бордоської рідини можна додавати паризьку зелень, арсенат кальцію, анабазин-сульфат або нікотин-сульфат.
Окрім використання для контролю грибкових інфекцій на виноградній лозі, суміш також широко застосовується для боротьби з фітофторозом картоплі, кучерявістю листя персика та паршею яблуні. Хоча вона може мати негативний вплив на довкілля[2][3], деякі прихильники органічного землеробства дозволяють її використання, тому в деяких частинах світу її часто застосовують органічні садівники[4].
Через накопичення іонів міді в ґрунті тривале застосування суміші може спричинити забруднення важкими металами. Мідь також біоакумулюється в організмах. Тому її використання підлягає контролю в 18 з 27 країн Європейського Союзу, за винятком Кіпру, Греції, Болгарії, Угорщини, Італії, Мальти, Португалії, Румунії та Словенії[2].
- ↑ Инструкция по применению медного купороса в садоводстве. usadba.guru (рос.). 29.02.2016. Архів оригіналу за 27 травня 2018. Процитовано 27 травня 2018.
- ↑ а б Hertfordshire, University of. Bordeaux mixture. sitem.herts.ac.uk. Процитовано 18 лютого 2025.
- ↑ Pears, Pauline, et al. HDRA Encyclopedia Of Organic Gardening, pp103, Dorling Kindersley Ltd, London, 2005.
- ↑ What is "Bordeaux Mixture?". Office for Science and Society (англ.). Процитовано 18 лютого 2025.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Як правильно приготувати і застосовувати бордоську суміш?. rivne1.tv. Архів оригіналу за 27 травня 2018. Процитовано 27 травня 2018.
|
Це незавершена стаття з мікології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |