Борисполець Платон Тимофійович
Борисполець Платон Тимофійович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 1 квітня 1805 Гоголів, Остерський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія | |||
Смерть | 30 червня 1880 (75 років) | |||
Санкт-Петербург, Російська імперія | ||||
Навчання | Петербурзька академія мистецтв | |||
Діяльність | художник, військовослужбовець | |||
| ||||
Борисполець Платон Тимофійович у Вікісховищі | ||||
Плато́н Тимофі́йович Бори́сполець (01.04.1805, Гоголів — † 30.06.1880, Санкт-Петербург) — художник зі старого роду козаків-християн Київської Русі-України, приписних козаків містечка Гоголів Остерського повіту Чернігівської губернії Російської імперії. Співученик і знайомий Тараса Шевченка.
Народився в старовинному містечку Гоголів Остерського повіту Чернігівської губернії Російській імперії (нині село Броварського району Київської області) у родині трудових козаків-християн з діда-прадіда, приписних козаків і дворян Російської імперії.
Батько Тимофій Никифорович Борисполець (?-1849, Баришівка) довгий час був на різних відповідальних посадах, зокрема працював прокурором у судах Київської губернії.
Навчався у 2-му Кадетському корпусі, отримав спеціальність офіцера артилерії. Спочатку робив кар'єру військового, але згодом захопився живописом. 1835 року почав відвідувати класи Петербурзької академії мистецтв на правах стороннього учня, а з часом був зарахований до класу батального живопису. 1839 року вийшов у відставку у чині підполковника і повністю присвятив себе мистецтву. Навчався у класі Карла Брюллова Петербурзької академії мистецтв. 1843 року художник виїздить у Західну Європу. Він живе і працює у Парижі, де є успішним художником. Наприкінці 1840-х-на початку 1850-х років художник має проблеми із зором, а 1852 року він остаточно осліп. Того ж 1852 року художник повертається у Санкт-Петербург. 1866 року в листі, продиктованому Київському митрополиту Арсенію він висловлює бажання подарувати у Київ картину «Проповідь апостола Андрія». 19 серпня 1867 року, при святкуванні 100-річчя з дня освячення Андріївської церкви, картину розміщено у храмі.
Автор знаного портрета видатного російського композитора Олександра Даргомижського.
Помер Платон Борисполець у Санкт-Петербурзі.
Шевченко вчився разом з Бориспольцем в Петербурзькій Академії мистецтв. Поет згадував Бориспільця у листі до М. Лазаревського (20 грудня 1847), а також у листі до Я. Кухаренка (1,10, 16 квітня 1854). Зустрічався з ним і після заслання (квітень 1858). У «Щоденнику» 24 квітня 1858 Шевченко тепло згадував його. Згадуючи його на солдатчині в казахстанських степах, написав Шевченка поему «Сотник»[1]. Працюючи у 1847 році над картиною «Проповідь апостола Андрія», Платон Борисполець дізнався про арешт Тараса Шевченка. На знак солідарності до товариша він надав портретних рис Тараса Шевченка римському вершнику у лівій частині картини.
- ↑ Сердце мое по имени Оглав//Полуцыганов А. «Флот України». Архів оригіналу за 8 лютого 2007. Процитовано 6 березня 2007.
- Борисполец Платон Тимофеевич [Архівовано 22 травня 2015 у Wayback Machine.] Государственный Русский музей представляет: Живопись. Первая половина XIX века (А-И) / Альманах. Вып. XIX. Том 2. СПб: Palace Editions, 2002 ISBN 5-93332-071-4 ISBN 3-935298-25-0
- Борисполец Платон Тимофеевич Русский биографический словарь: Бетанкур-Бякстер. — Изд. под наблюдением председателя Императорского Русского Исторического Общества А. А. Половцова. — СПб. : тип. Главного упр. уделов, 1908. — Т. 3. — 699 с.
- Рамазанов Н. А. «Материалы для истории искусства в России», М. 331 стр. 1863
- Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.