Боровко Микола Маркіянович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Боровко Микола Маркіянович
Народився13 травня 1948(1948-05-13) (76 років)
Борщів, Баришівський район, Київська область, Українська РСР, СРСР
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьпоет
Alma materНаціональний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова
Нагороди
орден «За заслуги» III ступеня
Заслужений працівник народної освіти УРСР

Мико́ла Маркія́нович Боровко́ (13 травня 1948, село Борщів Баришівського району Київської області) — український поет. Член Національної спілки письменників України від 4 квітня 2000 року. Заслужений працівник освіти України (1991).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в селі Борщів Баришівського району Київської області.

Закінчив Київський педагогічний інститут. Працював начальником Управління освіти і науки Бориспільського міськвиконкому. Зараз — проректор та викладач української мови у найбільшому недержавному ВУЗі Міжрегіональній Академії управління персоналом.

Автор книжок: «Березень планети», «Земні турботи», «На межі літа», «Хатнище», «Ронделі», «Трубіж», «Сповідь», «Різдво весни».

Лауреат премій імені О. Бойченка та імені А. Малишка.

8 квітня 1991 року «за заслуги в розвитку народної освіти, впровадження нових методів навчання і виховання підростаючого покоління» надано звання «Заслужений працівник народної освіти Української РСР» [1].

2006 року присуджено Київську обласну премію за заслуги в галузі освіти [2].

1998 року відзначено орденом «За заслуги» третього ступеня.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Указ Президії Верховної Ради Української РСР «Про відзначення працівників народної освіти державними нагородами Української РСР». Архів оригіналу за 17 листопада 2011. Процитовано 15 вересня 2011.
  2. Про присудження Київської обласної премії за заслуги в галузі освіти[недоступне посилання з червня 2019]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]