Бородниця витягнута
Бородниця витягнута | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Відділ: | Печіночники (Marchantiophyta) |
Клас: | Jungermanniopsida |
Порядок: | Юнгерманіальні (Jungermanniales) |
Родина: | Незірколистові (Anastrophyllaceae) |
Рід: | Бородниця (Barbilophozia) |
Вид: | B. attenuata
|
Біноміальна назва | |
Barbilophozia attenuata (Nees) Loeske
|
Бородниця витягнута (Barbilophozia attenuata) — вид печіночників порядку юнгерманіальних (Jungermanniales)[1].
Таксон вважається синонімом до Neoorthocaulis attenuatus (Mart.) L.Söderstr., De Roo & Hedd.
Батьківщиною є Європа, Макаронезія, Азія, Північна Америка[2].
Росте на болотистих і багатих гумусом ґрунтах, на мертвій деревині, на бідних вапном скелях і валунах у переважно тінистих, свіжих або вологих місцях на болотах, у субальпійських лісах, над межею дерев у карликових чагарникових пустищах і на північних кам'янистих луках.
Утворює нещільні килимки від брудно-зеленого до коричнево-зеленого кольору. Рослини від висхідних до прямовисних, мають довжину до 5 сантиметрів і ширину від 0,5 до 1,8 міліметра. Їх нижня сторона вкрита короткими ризоїдами. Бокові листки ростуть на стеблі похило або майже поперечно, мають довжину приблизно 0,6 міліметра і трохи ширші за довжину, зазвичай розділені на три частки у верхній третині. Біля основи листка війок немає. На одну клітину листка припадає від 3 до 6 круглих масляних тілець. Підлистки зазвичай відсутні. Вид дводомний. Спорогони зустрічаються дуже рідко.
- ↑ Barbilophozia attenuata. The Catalogue of Life (англ.). Процитовано 10.02.2024.
- ↑ Barbilophozia attenuata. Global Biodiversity Information Facility (англ.). Процитовано 10.02.2024.
- Jan-Peter Frahm, Wolfgang Frey: Moosflora (= UTB. 1250). 4., neubearbeitete und erweiterte Auflage. Ulmer, Stuttgart 2004, ISBN 3-8252-1250-5.
- Martin Nebel, Georg Philippi (Hrsg.): Die Moose Baden-Württembergs. Band 3: Spezieller Teil (Bryophyta: Sphagnopsida, Marchantiophyta, Anthocerotophyta). Ulmer, Stuttgart 2005, ISBN 3-8001-3278-8.
- Heribert Köckinger: Die Horn- und Lebermoose Österreichs, Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, ISBN 978-3-7001-8153-8