Борозни Аполлонія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Борозни Аполлонія
Борозни Аполлонія простягаються з північного заходу на південний схід і розташовуються південніше від кратера Аббот (див. лівий нижній кут зображення)
Координати5°00′ пн. ш. 53°00′ сх. д. / 5.0° пн. ш. 53.0° сх. д. / 5.0; 53.0Координати: 5°00′ пн. ш. 53°00′ сх. д. / 5.0° пн. ш. 53.0° сх. д. / 5.0; 53.0
Довжинаблизько 230 км
Найменування1964
Епонімза назвою кратера Аполлоній

Бо́розни Аполло́нія (лат. Rimae Apollonius) — система довгих вузьких неглибоких западин на поверхні Місяця протяжністю близько 230 км[1], що знаходяться біля північного краю Моря Достатку. Назву було затверджено Міжнародним астрономічним союзом у 1964 році.

Знімок зонда Lunar Orbiter-IV. Борозни Аполлонія знаходяться південніше кратерів Аббот і Бомбеллі[en] і північніше від кратера Смітсон[en]

Селенографічні координати 5°00′ пн. ш. 53°00′ сх. д. / 5.0° пн. ш. 53.0° сх. д. / 5.0; 53.0.

Назва борозен походить від назви найбільшого з розташованого неподалік кратера Аполлоній, який у свою чергу був названий на честь визначного геометра античності, Аполлонія Перзького (262—190 до н. е.)

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Rimae Apollonius // The Moon-wiki (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]