Перейти до вмісту

Боткін Сергій Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Сергій Петрович Боткін
Сергей Петрович Боткин
Народився5 (17) вересня 1832[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Москва, Російська імперія[2]
Помер12 (24) грудня 1889[1] Редагувати інформацію у Вікіданих (57 років)
Ментона, Франція[2]
ПохованняНоводівочий цвинтар (Санкт-Петербург) Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьлікар
Alma materМосковський університет
Галузьмедицина Редагувати інформацію у Вікіданих і внутрішні захворювання Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладПетербурзька медико-хірургічної академія
Посадалейб-медик царської сім'ї
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор медицини
ВчителіQ15144324? Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніГруздєв Сергій Сергійовичd Редагувати інформацію у Вікіданих
Аспіранти, докторантиVasily Florinskyd Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоБельгійська королівська академія медицини Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдяки:засновник наукової медицини у Російській імперії, опис гепатиту А
БатькоPyotr Kononovich Botkind Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зAnastasiya Alexandrovna Botkinad Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиСергій, Євгеній Боткіни
Нагороди
орден Святого Олександра Невського Орден Білого Орла орден Святого Володимира II ступеня орден Святої Анни I ступеня орден Святого Станіслава II ступеня
Автограф

Сергі́й Петро́вич Бо́ткін (5 (17) вересня 1832 Редагувати інформацію у Вікіданих, Москва — 12 (24) грудня 1889 Редагувати інформацію у Вікіданих, Ментона, Франція) — російський лікар-терапевт, засновник наукової медицини в Російській імперії, громадський діяч.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в Москві в купецькій родині. Його батько, відомий торговець чаєм, купець 1-ї гільдії і потомствений почесний громадянин, був двічі одружений і мав 25 дітей, з яких вижило 9 синів і 5 дочок. Майже всі вони стали знамениті: серед братів Сергія Петровича були літератори, художники, староста храму Христа Спасителя, одна з сестер була одружена з поетом Афанасієм Фетом, інша — за московським міським головою і лідером партії «октябристів» Олександром Гучковим.

Закінчив медичний факультет Московського університету (1855). Захистив докторську дисертацію 10 серпня 1860 року на тему «О всасывании жира в кишках», присуджено науковий ступінь доктора медицини[3].

З 1861 року — професор Медико-хірургічної академії в Петербурзі. Боткін підкреслював, що при лікуванні треба впливати не тільки на хворобу, а й на організм хворого в цілому. Праці Боткіна присвячені багатьом питанням (на той час майже не вивченим), зокрема захворюванням серцево-судинної системи, інфекційним хворобам, військово-польовій терапії, ураженням печінки, нирок, вивченню дії лікарських речовин тощо.

Сергій Петрович Боткін став першим серед російських лікарів царським лейб-медиком (до того царська сім'я довіряла лише іноземцям). Очолював Товариство російських лікарів. Він зробив дуже багато для поліпшення санітарних умов і зменшення смертності, організував перші в країні клінічну й експериментальну лабораторії, звідки вийшов перший російський нобелівський лауреат, фізіолог Іван Павлов.

Його сини Сергій і Євгеній також стали відомими лікарями. Євген став також лейб-медиком, його розстріляли 1918 року разом із царською сім'єю під Єкатеринбургом.

Велику роль в поширенні ідей Боткіна в Україні відіграв його учень В. Т. Покровський, що працював у Києві, та видатні українські терапевти В. П. Образцов, М. Д. Стражеско, Т. Г. Яновський, їхні численні учні (В. М. Іванов, М. М. Губергріц та інші).

Погруддя С. П. Боткіна на Алеї вчених медичної академії в Дніпрі

Праці

[ред. | ред. код]
  • С. П. Боткин. Курс клиники внутренних болезней и клинические лекции: в двух томах. — Москва : Книга по Требованию, 2017. — 188 с. — ISBN 978-5-458-38315-8.

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Русский биографический словарьСанкт-Петербург: 1908. — Т. 3.
  2. а б Боткин Сергей Петрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1970. — Т. 3 : Бари — Браслет. — С. 601.
  3. Кульбин Н. Боткин Сергей Петрович // Русский биографический словарь / Изд. под наблюдением председателя Императорского Русского Исторического Общества А. А. Половцова. — Санкт-Петербург : тип. Главного упр. уделов, 1908. — Т. 3: Бетанкур — Бякстер. — С. 294—310.(рос.)

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]