Ботріолепіс
Ботріолепіс | |
---|---|
![]() | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клас: | †Плакодерми (Placodermi) |
Ряд: | †Антиархи (Antiarchi) |
Родина: | †Bothriolepididae |
Рід: | †Ботріолепіс (Bothriolepis) Eichwald, 1840 |
Види | |
| |
![]() |
Ботріолепіс (Bothriolepis) — рід вимерлих панцирних риб підкласу антиархів. Відомо понад 100 видів. Існували в пізньому девоні в Європі, Азії, Північній Америці, Гренландії, Австралії, Антарктиці. Становлять інтерес для з'ясування шляхів еволюції риб. Ботріолепіс був найуспішнішим родом серед антіархових плакодерм, якщо не самим вдалим родом серед усіх плакодермів.
Більшість видів Bothriolepis були відносно невеликими, донними, детритоїдними прісноводними рибками, в середньому мали близько 30 см в довжину[1]. Тим не менш, найбільший вид, B. maxima, мав панцир близько 100 см (39 дюймів) в довжину. Рештки Bothriolepis знаходять у відкладеннях середнього і пізнього девону (387—360 млн років тому)[2]. Оскільки скам'янілості зустрічаються в прісноводних відкладеннях, вважається, що Bothriolepis більшу частину свого життя проводив у прісній воді річок і озер, але, ймовірно, міг заходити й до солоних вод.
З франських відкладень (верхній девон) Центральної Тиви описані Bothriolepis sibirica і B. dorakarasugensis. Вивчені нові матеріали дозволили доповнити опис B. sibirica і встановити деякі вікові зміни тулубових кісток цього виду.
- ↑ Palmer, D., ed. (1999). The Marshall Illustrated Encyclopedia of Dinosaurs and Prehistoric Animals. London: Marshall Editions. p. 33
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 14 березня 2019. Процитовано 18 серпня 2012.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
- Воробьева Э. И., Пантелеев Н. В. Ихтиофауна (антиархи, кистеперые рыбы) из верхнего девона Киргизии (Северный Тянь-Шань) // Палеонтол. журн. — 2005. — № 3. — С. 69-80.
- Каратаюте-Талимаа В. Н. Ботриолепиды швянтойского горизонта Прибалтики // Палеонтология и стратиграфия Прибалтики и Белоруссии. — 1966. — Вып. 4. — С. 191–280.
- Малиновская С. П. Девонские ботриолепиды (пластинокожие рыбы) Центрального Казахстана // Бюл. МОИП. Отд. геол. — 1988. — Т. 63, Вып. 5. — С. 56-70.
- Молошников С. В. Новый вид ботриолепидидных антиарх (Pisces, Placodermi) из задонского горизонта (верхний девон) Центрального девонского поля // Палеонтол. журн. 2003. № 2. С. 69-72.
- Обручев Д. Bothriolepis turanica n. sp. из западного Тянь-Шаня // Докл. АН СССР. 1939. Т. 23. № 1. С. 115–116.
- Обручев Д. Девонские рыбы Сибири и Средней Азии // Докл. АН СССР. 1940. Т. 27. № 8. С. 889–892.
- Сергиенко А. А. Новый вид Bothriolepis extensa sp. n. из отложений тубинской свиты Минусинских котловин // Матер. по палеонтол. и стратигр. Зап. Сибири. Тр. СНИИГГиМС. 1961а. Вып. 15. С. 139–140.
- Сергиенко А. А. Новые ботриолепиды из отложений тубинской свиты Минусинских впадин // Матер. по региональной геол. Сибири. Тр. СНИИГГиМС. 1974. Вып. 173. С. 109–113.
- Denison R. Placodermi // Handbook of Palaeoichthyology / Ed. H.-P. Schultze. Stuttgart, N. Y.: G. Fischer Verlag, 1978. 128 p.
- Gross W. Die Fische des Baltischen Devons // Palaeontogr. A. 1933. Bd 79. 97 S.
- Liu Y.-H. A new species of Bothriolepis from Yunnan // Vertebr. PalAsiat. — 1962. — V. 6, № 1. — P. 80-86.
- Long J.A. Fishes // Evolutionary Trends / Ed. K. J. McNamara. L.: Belhaven Press, 1990. P. 255–278.
- Miles R.S. The Old Red Sandstone antiarchs of Scotland: family Bothriolepididae // Palaeontogr. Soc. Monogr. — 1968. — № 130. — P. 1-130.