Перейти до вмісту

Богдан-Ростислав Боцюрків

Додати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Боцюрків.
Богдан-Ростислав Боцюрків
Народився2 вересня 1925(1925-09-02)
м. Бучач, нині Тернопільська область, Україна
Помер1 жовтня 1998(1998-10-01) (73 роки)
м. Оттава, Канада
ПохованняЕдмонтон
ГромадянствоКанада Канада
Національністьукраїнець
Місце проживанняКанада
Діяльністьісторик, політолог
Галузьполітологія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materУніверситет Манітоби Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мованглійська[2][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоНаукове товариство імені Шевченка Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіягреко-католик
БатькоІларіон Боцюрків
У шлюбі зВіра Василишин
ДітиТарас, Михайло (Майкл)[3], Роман,
Евгенія, Марія, Ліда

Богдан-Ростислав Боцюрків (англ. Bohdan Bociurkiw[4], 2 вересня 1925, м. Бучач, нині Тернопільська область — 1 жовтня 1998, Оттава) — канадський історик, політолог, громадський діяч українського походження. Син Іларіона, батько Михайла і Романа Боцюрківих.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 2 вересня 1925 року в сім'ї українського правника і громадського діяча, доктора Іларіона Боцюрківа у м. Бучач, нині Тернопільська область, Україна (тоді Бучацький повіт (ЗУНР)[5]).

Закінчив народну школу імені Маркіяна Шашкевича, Львівську українську академічну гімназію. У 1940—1941 роках вивчав образотворче мистецтво і археологію у Франкфуртському університеті.

Під час Другої світової війни брав участь в українському національно-визвольному русі, за що був заарештований гестапо, а потім ув'язнений у концтаборі Флоссенбюрґ. Редагує журнал «Юнак» (Львів, 1943—1944), газету «Наш шлях» (Західна Німеччина, 1945).

Від 1947 р. — в Канаді, де згодом продовжує навчання: спочатку — в Манітобському університеті (бакалавр — 1952, магістр — 1954), потім — у Чиказькому (доктор — 1961).

У 1956—1969 роках  — професор Альбертського університету. 1969—1992 — співзасновник та заступник директора Карлтонського університету (Оттава), від 1969 до 1972 — співзасновник і директор Інституту радянських і східноєвропейських досліджень цього університету. 1979—1982 рр. — співзасновник і заступник директора Канадського інституту українських студій (КІУС)у університету Альберти.

Листопад 1967 — учасник I світового конгресу вільних українців у Нью-Йорку. 1967—1969 роки — керівник осередку НТШ в Західній Канаді. 1972 року Богдан-Ростислав став дійсним членом НТШ, від грудня 1988 р. — заступник голови історико-філософської секції НТШ в Канаді. Член українських націоналістичних об'єднань у США.

Від 1973 до 1979 року — член Дорадчого комітету з канадських етнічних студій при державному департаменті Канади. Був дорадником Держ. департаменту та Конгресу США. Радник кількох міністрів Канади в справах багатокультурності.

Член-засновник Брюссельського міжнародного комітету захисту прав людини, голова і член ради Міжнародних Сахаровських слухань, директор Центру свободи совісті Дому свободи[6].

Помер 1 жовтня 1998 року в м. Оттава. Похований в м. Едмонтоні.

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Лауреат премії Фундації Омеляна та Тетяни Антоновичів за 1996 рік.

Наукові доробки

[ред. | ред. код]

Співробітник редакції Енциклопедії Українознавства, член редколегій журналів «Гарвардські Українські студії» (1978—1998), «Слов'янський огляд» (1981—1983) та ін.

Автор праць з питань прав людини, дисидентського руху, релігійної політики в СРСР. Зокрема, Наука великих роковин 22 січня [Архівовано 18 лютого 2015 у Wayback Machine.]. — Вінніпег : Новий Шлях, 1962. — 17 с.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
  3. ↑ Фото Михайла Боцюркова (УНІАН). Архів оригіналу за 30 червня 2015. Процитовано 8 березня 2013.
  4. ↑ Пам'яті Богдана Боцюркова (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 травня 2013. Процитовано 8 березня 2013. [Архівовано 2013-05-15 у Wayback Machine.]
  5. ↑ польська історіографія вказує на перебування міста у складі адмінодиниці Польщі Тернопільське воєводство
  6. ↑ Закрівецький М. Боцюрків Богдан-Ростислав Іларійович… — С. 400.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Богдан-Ростислав_Боцюрків&oldid=44092255