Роман Шпорлюк

|портрет=

Роман Шпорлюк
Народився	8 вересня 1933(1933-09-08) (91 рік) м. Гримайлів, Копичинецький повіт, Тернопільське воєводство, Польська республіка
Місце проживання	США
Країна	США
Національність	українець
Діяльність	історик, науково-педагогічний працівник, політолог
Alma mater	Люблінський Університет Марії Кюрі-Склодовської; Оксфордський університет; Стенфордський університет
Галузь	історія, політологія
Заклад	Гарвардський університет
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор філософії
Науковий керівник	сер Ісайя Берлін; Анатоль Мазур
Відомі учні	Джеймс Мейс; Іван-Павло Химка
Аспіранти, докторанти	Фіона Гілл
Членство	НАНУ Наукове товариство імені Шевченка
Відомий завдяки:	історія політичної думки, історіографія, національне питання, історія української преси, тоталітаризм
Нагороди	Лауреат премії Антоновичів (2001)
Висловлювання у Вікіцитатах

Рома́н Шпорлю́к (англ. Roman Szporluk, нар. 1933, містечко Гримайлів, Скалатський повіт, Тернопільське воєводство) — український та американський історик, доктор філософії, професор, дійсний член НТШ і УВАН. Колишній директор Українського наукового інституту Гарвардського університету (Кембридж, Массачусетс, США).

Життєпис

До 1958 жив у Польщі.

Закінчив Люблінський Університет Марії Кюрі-Склодовської (право, 1955), Оксфордський (суспільні науки, 1961) і Стенфордський (історія, 1965) університети. В 1965–1991 — професор історії Східної Європи в Мічиганському університеті. Колишній директор Центру російських і східноєвропейських студій у Мічиганському університеті.

З 1991 — професор історії України на факультеті історії Гарвардського університету.

У 1996–2003 рр. — директор Українського наукового інституту Гарвардського університету.

Член Української вільної академії наук у США. Член Ради Американських Асоціації сприяння слов'янознавству (1976–1979), член Польського товариства наук і мистецтв у Нью-Йорку та інших наукових товариств. Іноземний член НАН України, почесний професор Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Широко друкувався в журналі «Сучасність» під псевдонімом Павло Чернов.

Нині Шпорлюк — professor emeritus (заслужений професор), перебуває на творчій роботі.

Праці

Публікації з історії політичної думки, історіографії, національного питання, історії української преси в журналах і колективних працях:

• нарис історії України: «Ukraine: A Brief History» (1979, 2 вид. 1982);
• монографія «The Political Thought of Thomas G. Masaryk» (1981);

Укладач і редактор тому вибраних статей М. Покровського («Russian in World History», 1970) та збірної праці «The Influence of Eastern Europe and the Soviet West on the USSR» (1975).

• Комунізм і націоналізм. Карл Маркс проти Фрідріха Ліста. К.: Основи, 1998. — 480 с. (перше видання 1988 року англійською мовою)
• Імперія та нації. З історичного досвіду України, Росії, Польщі та Білорусі. (Пер. з англ.) — Кіїв: Дух і Літера, 2000. — 354 с. ISBN 9667888053
• Формування сучасної України: західний вибір, 2004.
• У пошуках майбутнього часу: статті, есе, інтерв'ю. Передмова Ярослава Грицака. — Київ: Грані-Т, 2010.
• Шпорлюк Роман. Формування модерних націй: Україна — Росія — Польща / Пер. з англ. Г. Касьянова, М. Климчука, М. Рябчука, Я. Стріхи, Д. Матіяш та Х. Чушаак. — Київ.: Дух і Літера, 2013. ISBN 978-966-378-321-5

Вислови про Романа Шпорлюка

Григорій Касьянов у передмові до праці «Імперія та Нації» так охарактеризував цінність підходу Романа Шпорлюка: «Шпорлюк — науковець, дослідницька культура якого виключає ідеологічні пересуди та „викривальний синдром“, — і це дозволяє йому уникати однобічності та лінійності в оцінках і реконструкції подій новітньої історії. Будучи послідовним критиком комунізму як світогляду та ідеології, Радянського Союзу як імперії та „світової системи соціалізму“ як штучної конструкції, автор демонструє відсутність упередженості, і це, зрозуміло, робить його праці поважним внеском саме в наукову розробку теми „комунізм і націоналізм“ на благодатному і водночас надзвичайно складному для осмислення історичному матеріалі Східної Європи».

Ярослав Грицак, історик, професор Українського Католицького університету. З передмови до книжки «У пошуках майбутнього часу»:

Є така порода: центральноєвропейські джентльмени. Для тих, хто її ніколи не зустрічав або не помічав, подам короткий опис: як правило, центральноєвропейські джентльмени а) походять із земель колишньої Австро-Угорської імперії або прилеглих до неї територій; б) вирізняються гострим розумом і добрим почуттям гумору; в) читають більшістю великих європейських мов (тобто англійською, німецькою, французькою, італійською і, часом, російською – а нерідко ще й латиною і грекою) та, звичайно, місцевими центральноєвропейськими мовами; г) кожною мовою розмовляють із сильним акцентом, часом навіть своєю власною; ) last but not least: здобули світову славу як лавреати Нобелівської премії, професори Гарварду, Кембриджу, Колумбії чи Оксфорду, видавці впливових журналів та газет чи всесвітньовідомі режисери і т. п., а тому д) їхні книжки, статті та фільми за частотою цитувань завжди стоять на чолі всіх більш чи менш поважних світових списків. Щоб краще зрозуміти, про кого йдеться, назву конкретні прізвища: Ісайя Берлін, Зигмунт Бауман, Олександр Ершенкрон, Ернест Еллнер, Іштван Деак, Лешек Колаковський, Чеслав Мілош, Карл Поппер, Джордж Сорос, Мілош Форман, Ігор Шевченко та ін. Найбільше у цьому списку засимільованих євреїв — австрійських, польських, російських, угорських чи чеських. [...] Далі за ними йшли поляки, чехи й угорці. Багато з них емігрували на Захід після Будапешту 1956 р. та Праги і Варшави 1968 р. І вже зовсім зникомо мало було серед них вихідців із т. зв. недержавних народів – таких як словаків, литовців чи українців. Роман Шпорлюк є власне одним із тих небагатьох українських винятків.

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Віталій Абліцов. «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
• Касьянов Г. В. Шпорлюк Роман Васильович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 655. — ISBN 978-966-00-1359-9.
• Ю. Ковальков, М. Литвин, Г. Чернихівський. Шпорлюк Роман Васильович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 650. — ISBN 978-966-528-279-2.

Посилання

• Шпорлюк Роман Васильович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.331-332
• Роман Шпорлюк, інтерв'ю тижневику «Дзеркало тижня»
• Роман Шпорлюк на сайті видавництва Грані-Т^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Роман Шпорлюк, інтерв'ю газеті «Україна молода»
• Роман Шпорлюк, інтерв'ю «Українській правді»
• Роман Шпорлюк, інтерв'ю сайту «Український Тиждень»
• Роман Шпорлюк, інтерв'ю українській службі BBC
• Роман Шпорлюк, інтерв'ю газеті «День»
• Роман Шпорлюк, інтерв'ю часопису «Україна модерна»; 6 серпня 2020 р.
• Роман Шпорлюк: Комунізм і націоналізм. Карл Маркс проти Фрідріха Ліста
• Роман Шпорлюк: Імперія та нації (з історичного досвіду України, Росії, Польщі та Білорусі)
• Володимир Кравченко. Листування Романа Шпорлюка з Іваном Лисяком-Рудницьким і Юрієм Шевельовим (1962—1982 рр.) та Додатки: Роман Шпорлюк — Іван Лисяк-Рудницький: листування 1964—1982 рр. Роман Шпорлюк — Юрій Шевельов: листування 1962—1979 рр.^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Твори Романа Шпорлюка на chtyvo.org.ua