Перейти до вмісту

Бочкарьов Михайло Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бочкарьов.
Михайло Степанович Бочкарьов
рос. Михаил Степанович Бочкарёв
Народження1 серпня 1904(1904-08-01)
Нові Бураси
Смерть20 жовтня 1974(1974-10-20) (70 років)
Саратов
ПохованняВоскресенське кладовище Саратоваd Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаСРСР СРСР
ПриналежністьПрапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних силсухопутні війська
Рід військпіхота
ОсвітаПостріл Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки служби1925—1954
ПартіяВКП(б) Редагувати інформацію у Вікіданих
Звання Полковник
Війни / битвиБитва на озері Хасан
Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Вітчизняної війни II ступеня
Орден Вітчизняної війни II ступеня Орден Червоної Зірки
Медаль «За оборону Москви»
Медаль «За оборону Москви»
 Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
CMNS: Бочкарьов Михайло Степанович у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Миха́йло Степа́нович Бочкарьо́в (нар. 1904 — пом. 1974) — радянський військовик, учасник битви на озері Хасан і німецько-радянської війни, полковник. Герой Радянського Союзу (1938).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1 серпня 1904 року в селі Нові Бураси, нині — селище міського типу, районний центр Саратовської області Росії, в селянській родині. Росіянин. Закінчив 8 класів. З 1920 по 1925 роки працював чоботарем в артілі «Союзшкірпром».

До лав РСЧА призваний у 1925 році. У 1931 році закінчив відділення снайперів на КУКС «Постріл».

Особливо командир батальйону 95-го стрілецького полку 32-ї стрілецької дивізії (1-ша Приморська армія, Далекосхідний фронт) капітан М. С. Бочкарьов відзначився в боях біля озера Хасан з 29 липня по 11 серпня 1938 року. Протягом цього часу 6 разів водив бійців батальйону в атаку. Двічі (6 та 8 серпня) був поранений, але залишився в строю.

Після закінчення бойових дій командував стрілецьким полком. Протягом 1940—1941 років навчався у Військовій академії імені М. В. Фрунзе. З початком німецько-радянської війни відкликаний з 2-го курсу Академії й направлений у розпорядження Військової ради Західного фронту, виконував обов'язки офіцера штабу однієї з армій фронту. 28 липня 1941 року отримав важке поранення під Єльнею (Смоленська область).

Після тривалого лікування у шпиталі на фронт більше не повернувся. Обіймав посаду начальника Моршанського кулеметно-мінометного училища (Орловський ВО), згодом — начальник Вищої офіцерської артилерійсько-технічної школи (м. Пенза).

У 1954 році полковник М. С. Бочкарьов вийшов у запас. Мешкав у Саратові, очолював обласну раду Товариства мисливців. Помер 20 жовтня 1974 року. Похований на Воскресенському кладовищі Саратова.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 25 жовтня 1938 року «за зразкове виконання бойових завдань і геройство, виявлене при обороні району озера Хасан», капітанові Бочкарьову Михайлу Степановичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу. Після встановлення знаку особливої відзнаки, отримав медаль «Золота Зірка» за № 83.

Був також нагороджений двома орденами Леніна (25.10.1938, 1950), орденом Червоного прапора (1945), двома орденами Вітчизняної війни 2-го ступеня (16.11.1943[1], 22.02.1944[2]), орденом Червоної Зірки (1944) і медалями.

Пам'ять

[ред. | ред. код]

Ім'ям Михайла Бочкарьова названо одну з вулиць смт Нові Бураси.[3]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Сайт МО РФ «Подвиг народа»: Указ Президії ВР СРСР від 16.11.1943 року. Архів оригіналу за 13.03.2012. Процитовано 28.11.2015.
  2. ↑ Сайт МО РФ «Подвиг народа»: Указ Президії ВР СРСР від 22.02.1944 року. Архів оригіналу за 13.03.2012. Процитовано 28.11.2015.
  3. ↑ Сайт школи № 2 смт Нові Бураси Саратовської області. [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бочкарьов_Михайло_Степанович&oldid=44476455