Бошко Бабич
| Бошко Бабич | |
|---|---|
| Народився | 16 січня 1924  Градишка, Республіка Сербська, Боснія і Герцеговина, Королівство Сербів, Хорватів і Словенців |
| Помер | 11 січня 1998 (73 роки) Прилеп, Північна Македонія |
| Країна |  Північна Македонія |
| Діяльність | археолог |
Бошко Бабич (мак. Бошко Бабиќ; 16 січня 1924, Босанська-Градишка – 11 січня 1998, Прилеп) — македонський археолог[1].
Закінчив історію мистецтва в Белграді (1955), отримав ступінь доктора в Люблінському університеті, Польща (1980). Засновник Національного музею в Прилепі та його директор (1955–1980). Засновник і директор Інституту старослов'янської культури в Прилепі (1980–1989). Організовує кілька мистецьких колоній (скульптура в дереві та мармурі). Редактор журналу про культуру "Стремеж". Президент SADJ (1972–1976). Засновник компанії MAND (1970) і її перший президент. Налагоджує співпрацю з археологічними та консерваційними установами Польщі.
У багаторічній науково-дослідній діяльності залишив низку фахових праць. Лауреат вітчизняних та міжнародних нагород, відзнак та орденів. Окрім роботи за фахом, брав участь у загальному культурному житті Прилепа та за його межами. Також брав активну участь у роботі журналу "Стремеж", будучи багаторічним членом редколегії та певний період її головним редактором. Бошко Бабич також був першим президентом театральних ігор «Войдан Чернодринський». Він був автором кількох кіно- і телесценаріїв, репортажів і проектів.
У рамках міжнародного проекту «Енциклопедія ранньої історії Європи» був координатором від СФР Югославії.[2]
- Матеріали, присвячені Бошко Бабичу Архівовано 21 вересня 2020 року.
- ↑ Бошко Бабиќ
- ↑ БОШКО БАБИЌ, ЖИВОТ И ДЕЛО. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 11 серпня 2020. [Архівовано 2020-08-14 у Wayback Machine.]