Брагарнік Світлана Михайлівна
Світлана Михайлівна Брагарнік | ||||
---|---|---|---|---|
![]() | ||||
Ім'я при народженні | Светлана Михайловна Брагарник | |||
Народилася | 24 травня 1944 Александровськ-Сахалінський, Сахалінська область, Хабаровський край, РРФСР, СРСР ![]() | |||
Померла | 25 лютого 2023 (78 років) Москва, Росія ![]() | |||
Поховання | Троєкуровське кладовище ![]() | |||
Громадянство | ![]() ![]() | |||
Діяльність | актриса театру і кіно, театральний педагог | |||
Alma mater | Російський університет театрального мистецтва ![]() | |||
IMDb | nm0103877 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
![]() ![]() | ||||
Світлана Михайлівна Брагарнік (24 травня 1944, Александровськ-Сахалінський, Сахалінська область, Хабаровський край, РРФСР, СРСР — 25 лютого 2023, Москва, Росія) — радянська та російська актриса театру і кіно, театральний педагог. Заслужена артистка РРФСР (1981). Народна артистка Росії (1992). Лауреат ряду театральних премій.[1]
У 1968 році закінчила Російський університет театрального мистецтва (курс Й. Раєвського).
У 1968—1971 рр. — актриса Московського обласного театру імені О. М. Островського.
З 1972 року — актриса Московського драматичного театру імені М. В. Гоголя.
Дебютувала в кінематографі у 1972 році — знялася в популярному багатосерійному телефільмі «Слідство ведуть Знавці» ((рос.)«Следствие ведут ЗнаТоКи»).
Працювала на записах радіоспектаклів.
У 1999—2003 рр. — викладач акторської майстерності в Інституті сучасного мистецтва.
Номінант і лауреат ряду російських театральних і кінопремій («Золота маска», «Білий слон», «Ніка», «Кінотавр» та ін.).
Яскравою подією у творчості актриси став фільм В. Арістова «Сатана» (1990). У 1991 році робота актриси удостоєна Премії ВРКФ «Кінотавр» в Сочі у номінації «За найкращу жіночу роль»[2]. «Історія про залізну леді, яка очолює місцеву мафію, у якої вкрав дитину її молодий коханий, жахнула, а Світлана Брагарнік, яка знялася в головній ролі, продемонструвала вміння бачити в сучасних ситуаціях міфологічний підтекст. Було в її героїні щось від Медеї і Ніобеї одночасно»[3].
Померла 25 лютого 2023 року в Москві, на 79-му році життя[4][5].
- «Слідством встановлено» (1981)
- «Порох» (1985)
- «Трагедія в стилі рок» (1988)
- «Коли мені буде 54 роки» (1989)
- «Сатана» (1990)
- «Дрібниці життя» (1992—1997, т/с)
- «Помирати легко» (1999)
- «Ігри в підкидного» (2001)
- «По той бік вовків-2» (2004)
- «Ад'ютанти любові» (2005, т/с)
- «Одиноке небо» (2006)
- «Учень» (2016) та ін.
- ↑ Біографія на Кіно-Театр.ру [Архівовано 6 травня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ «Кинотавр»: Лауреаты фестиваля за 1991 год[недоступне посилання]
- ↑ Александр Смольяков «Нужна трагическая актриса». — 2004.
- ↑ ntv.ru. Скончалась актриса Светлана Брагарник. НТВ (рос.). Процитовано 25 лютого 2023.
- ↑ Умерла народная артистка России Светлана Брагарник. РБК (рос.). Процитовано 25 лютого 2023.
- Энциклопедия кино. 2010 на dic.academic.ru: Світлана Брагарнік [Архівовано 1 березня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
- Фільмографія на Кіно-Театр.ру [Архівовано 12 квітня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- Народились 24 травня
- Народились 1944
- Уродженці Сахалінської області
- Померли 25 лютого
- Померли 2023
- Померли в Москві
- Поховані на Троєкурівському цвинтарі
- Випускники Російського інституту театрального мистецтва
- Кавалери ордена Дружби (Російська Федерація)
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Заслужені артисти РРФСР
- Народні артисти Російської Федерації
- Радянські акторки
- Російські акторки
- Радянські театральні акторки
- Російські театральні актори
- Акторки XX століття
- Акторки XXI століття
- Російські театральні педагоги
- Лауреати премії «Білий слон» (Росія)
- Призери «Кінотавра»
- Персоналії:Московський драматичний театр імені Миколи Гоголя