Перейти до вмісту

Брайт Енобахар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ф
Брайт Енобахар
Особисті дані
Народження 8 лютого 1998(1998-02-08)[1] (26 років)
  Бенін-Сіті, Нігерія[1]
Зріст 183 см[2]
Вага 69 кг[2]
Громадянство  Нігерія
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Україна «Рух» (Львів)
Номер 8
Юнацькі клуби
2013–2014
2014–2015 		Англія «Нортфілд Таун»
Англія «Вулвергемптон Вондерерз»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2015–2020 Англія «Вулвергемптон» 41 (1)
2018 →  Шотландія «Кілмарнок» 6 (0)
2019 →  Англія «Ковентрі Сіті» 18 (6)
2019 →  Англія «Віган Атлетік» 2 (0)
2020 Греція АЕК (Афіни) 1 (1)
2021 Індія «Іст Бенгал» 12 (3)
2021 Англія «Ковентрі Сіті» 0 (0)
2022 Ізраїль Хапоель (Єрусалим) 4 (0)
2022– Україна «Рух» (Львів) 1 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2019 Нігерія Нігерія (U-23) 2 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 29 грудня 2022.

Брайт Енобахар (англ. Bright Enobakhare, нар. 8 лютого 1998, Бенін-Сіті) — нігерійський футболіст, нападник львівського «Руху».

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Енобахар народився у Нігерії, але переїхав до Бірмінгема, Англія, у віці 15 років, де почав грати за молодіжну команду «Нортфілд Тауна», яка виграла Малий кубок Бірмінгема в 2014 році, а Брайт забив там два голи у грі проти «Регбі Тауна» (3:1) на «Вілла Парк»[3]. Після свого успіху Енобахар пройшов перегляд в кількох професіональних клубах і в результаті приєднався до молодіжної команди «Вулвергемптон Вондерерз»[4].

«Вулвергемптон Вондерерз» та оренди

[ред. | ред. код]

Влітку 2015 року Енобахар підписав свій перший професійний контракт з «Вулвергемптон Вондерерз», забив гол у своєму дебютному матчі за клуб у товариській грі проти «Шамблі» (3:2)[5]. 2 серпня він забив переможний гол у товариській грі проти «Донкастер Роверз» (4:3) на «Кіпмоут Стедіум»[6].Чотири дні потому головний тренер Кенні Джекетт заявив, що Енобахар залишиться у заявці в першій команді на майбутній сезон через брак інших форвардів[7].

11 серпня 2015 року Енобахар вперше був включений до складу команди «вовків» на офіційний матч, залишившись на заміні під час гри з «Ньюпорт Каунті» (2:1) у першому раунді Кубка Ліги[8]. Через два тижні в наступному раунді він дебютував за команду, вийшовши у стартовому складі та забив гол вже на третій хвилині у ворота клуба «Барнет» (2:1)[9]. 29 вересня він зіграв свою першу гру у Футбольній лізі, замінивши Адама Ле Фондра на останні сім хвилин гри проти «Фулгема» (3:0) у Чемпіоншипі[10]. Енобахар забив свій перший гол у чемпіонаті за «вовків» у домашньому переможному матчі проти «Барнслі» (2:1) 23 вересня 2017 року[11], вийшовши на заміну замість Івана Кавалейру на 65-й хвилині. Загалом в сезоні 2016/17 Брайт провів 14 матчів, перш ніж Нуну Ешпіріту Санту дав йому реальний шанс[12] і у сезоні 2017/18 Брайт стабільно виходив на поле і допоміг клубу стати чемпіоном Чемпіоншипу, що означало, що «Вулвергемптон» вийшов на сезон 2018/19 в Прем'єр-лігу, втім там нападник так і не зіграв.

31 серпня 2018 року Енобахар був відданий в оренду шотландському клубу «Кілмарнок» з Прем'єршипу до нового року[13], після чого він на правах оренди перейшов до команди Першої англійської ліги «Ковентрі Сіті» на решту сезону[14]. У «Ковентрі» його визнали найкращим молодим футболістом команди 2019 року[15].

8 серпня 2019 року Енобахар на правах оренди приєднався до клубу Чемпіоншипу «Віган Атлетік»[16]. Він зіграв основну команду лише одну гру Кубка ліги і два матчі чемпіонату, виходячи на заміну, а більшість часу тренувався з їхньою молодіжною командою і достроково повернувся до «вовків» у січні[17].

14 травня 2020 року Енобахар покинув «вовків» за обопільною згодою після того, як загалом провів 49 матчів за першу команду та забив 3 голи за свій рідний клуб в усіх турнірах[18].

АЕК (Афіни)

[ред. | ред. код]

20 червня 2020 року грецький АЕК (Афіни) офіційно оголосив про підписання трирічної угоди з Енобахаром, куди гравець перебрався на безоплатній основі[19]. 27 вересня 2020 року він забив свій перший гол за клуб у дебютному матчі проти «Ламії», вийшовши на заміну за 8 хвилин до цього[20]. 5 жовтня 2020 року Енобахар розірвав контракт із клубом за взаємною згодою лише через кілька місяців після переходу. Він зіграв за команду лише 14 хвилин у грецькій Суперлізі, у матчі проти «Ламії»[21].

«Іст Бенгал»

[ред. | ред. код]

1 січня 2021 року Брайт Енобахар приєднався до команди Індійської Суперліги «Іст Бенгал» на решту сезону 2020/21. На той час клуб зі столітньою історією вперше у своїй грав на цьому турнірі мав труднощі з результатами і прихід нігерійця в команду мав миттєвий вплив[22]. 3 січня 2021 року він дебютував за клуб і в цьому ж матчі забив свій перший гол, а його команда виграла матч проти «Одіші» (3:1). Вже в наступному матчі Енобахар забив ефектний сольний гол, допомігши своїй команді взяти очко у грі з «Гоа» (1:1)[23][24]. 15 січня він асистував Скотту Невіллу, який зрівняв рахунок у матчі проти «Керала Бластерс» (1:1). Загалом у 12 іграх у Суперлізі до кінця сезону він забив 3 голи.

«Ковентрі Сіті»

[ред. | ред. код]

13 липня 2021 року Енобахар повернувся до «Ковентрі Сіті», підписавши дворічний контракт із клубом у статусі вільного агента[25][26], однак вже 1 листопада 2021 року його контракт було розірвано за взаємною згодою. До цього моменту Енобахар зіграв лише один матч за клуб у грі проти «Нортгемптон Тауна» в Кубку ліги[27][28].

Хапоель (Єрусалим)

[ред. | ред. код]

30 січня 2022 року нігерієць підписав контракт з єрусалимським «Хапоелем», втім і тут затриматись не зміг, оскільки був звільнений 4 квітня через те, що пропустив тренування та був спійманий п'яним за кермом[29]. Загалом за єрусалимський клуб Брайт провів 4 матчі у місцевій Прем'єр-лізі і голів не забивав.

«Рух» (Львів)

[ред. | ред. код]

22 жовтня 2022 року у статусі вільного агента уклав угоду з львівським «Рухом»[30]. Дебютував за команду 10 листопада в українській Прем'єр-лізі, вийшовши в основі в дербі проти «Львова» (1:2), але вже на 41 хвилині був замінений на Богдана Бойчука[31].

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

2019 року у складі збірної Нігерії до 23 років взяв участь у молодіжному чемпіонаті Африки в Єгипті[32], на якому зіграв у двох матчах, а нігерійці не вийшли з групи.

Статистика

[ред. | ред. код]
Станом на 21 березня 2022
Клуб Сезон Чемпіонат Кубок Кубок ліги Інше Всього
Ліга Ігор Голів Ігор Голів Ігор Голів Ігор Голів Ігор Голів
Вулвергемптон Вондерерз 2015–16[33] Чемпіоншіп 7 0 0 0 2 1 — 9 1
2016–17[34] 13 0 1 0 0 0 — 14 1
2017–18[35] 21 1 2 0 3 1 — 26 2
2018–19[36] Прем'єр-ліга 0 0 0 0 0 0 — 0 0
2019–20[37] 0 0 0 0 0 0 — 0 0
Всього 41 1 3 0 5 2 0 0 49 3
Кілмарнок 2018–19[36] Прем'єршип 6 0 — — — 6 0
Ковентрі Сіті 2018–19[36] Перша ліга 18 6 — — — 18 6
Віган Атлетік 2019–20[37] Чемпіоншіп 2 0 — 1 0 — 3 0
АЕК (Афіни) 2020–21[38] Суперліга 1 1 0 0 — — 1 1
Іст Бенгал 2020–21 Суперліга 12 3 0 0 — — 12 3
Ковентрі Сіті 2021–22 Чемпіоншіп 0 0 0 0 1 0 — 1 0
Хапоель (Єрусалим) 2021–22 Прем'єр-ліга 4 0 0 0 0 0 — 4 0
Загалом 84 11 3 0 7 2 0 0 94 13

Досягнення

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Transfermarkt.de — 2000.
  2. ↑ а б в г https://fcrukh.com/team/80/player/311
  3. ↑ Birmingham County F.A Minor Cup 2014. Birmingham County F.A. Процитовано 11 жовтня 2016.
  4. ↑ Bright future secured!. Wolverhampton Wanderers F.C. 17 липня 2015. Архів оригіналу за 17 July 2015. Процитовано 25 серпня 2015. [Архівовано 2015-07-17 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Bright Enobakhare signs new Wolves deal. Express & Star. 17 липня 2015. Процитовано 25 серпня 2015.
  6. ↑ Bright Enobakhare rated ready for Wolves. Express & Star. 3 серпня 2015. Процитовано 25 серпня 2015.
  7. ↑ Bright Enobakhare has a place at Wolves. Express & Star. 6 серпня 2015. Процитовано 25 серпня 2015. [Архівовано 2015-08-07 у Wayback Machine.]
  8. ↑ Campbell, Darren (11 серпня 2015). Wolves 2 Newport 1: Match report with pictures – Wolves escape cup shock. Birmingham Mail. Процитовано 25 серпня 2015.
  9. ↑ Dodd, Christopher (25 серпня 2015). Half-Time Report: Bright Enobakhare gives Wolverhampton Wanderers half-time lead. Sports Mole. Процитовано 25 серпня 2015.
  10. ↑ Fulham 0–3 Wolves. BBC Sport. 29 вересня 2015. Процитовано 30 вересня 2015.
  11. ↑ Wolves 2–1 Barnsley. BBC Sport. 23 вересня 2017. Процитовано 7 жовтня 2017.
  12. ↑ Bright Enobakhare | Wolverhampton Wanderers FC. wolves.co.uk. 23 червня 2018. Архів оригіналу за 23 червня 2018. Процитовано 28 грудня 2022. [Архівовано 2018-06-23 у Wayback Machine.]
  13. ↑ Brassington, Jamie (31 серпня 2018). Wolves winger Bright Enobakhare joins Kilmarnock on loan. Express & Star. Процитовано 7 листопада 2019.
  14. ↑ Bright Enobakhare Joins Sky Blues on Loan. Ковентрі Сіті. Процитовано 8 січня 2019.
  15. ↑ Футбольний клуб «Рух» підписав 24-річного нігерійського форварда Брайта Енобахара. Нападника вже заявили в Українську Прем’єр-лігу, і він може в найближчих матчах дебютувати за «жовто-чорних». fcrukh.com. Процитовано 28 грудня 2022.
  16. ↑ BRIGHT ENOBAKHARE SIGNS FOR LATICS ON A SEASON-LONG LOAN FROM WOLVES. www.wiganathletic.com. 8 серпня 2019. Процитовано 8 серпня 2019.
  17. ↑ Edwards, Joe (2 січня 2020). Bright Enobakhare back at Wolves earlier than planned. Express & Star. Процитовано 30 січня 2020.
  18. ↑ Enobakhare makes Wolves departure. Wolves. 14 травня 2020. Процитовано 14 травня 2020.
  19. ↑ ΑΕΚ: Ανακοίνωσε τον Ενομπακάρε. www.sport24.gr. 20 червня 2020.
  20. ↑ ΑΕΚ - Λαμία 3-0: Με λάμψη Μαχαίρα το "2 στα 2" στο πρωτάθλημα. www.sport24.gr. 27 вересня 2020.
  21. ↑ Επίσημα παρελθόν από την ΑΕΚ ο Μπράιτ Ενομπακάρε. www.sport24.gr. 5 жовтня 2020.
  22. ↑ SC East Bengal sign promising Nigerian forward Bright Enobakhare. sceastbengal.co. 1 січня 2021. Архів оригіналу за 1 січня 2021. Процитовано 1 січня 2020. [Архівовано 2021-01-01 у Wayback Machine.]
  23. ↑ ISL: Bright Enobakhare scores stunning solo goal as ten-man East Bengal hold FC Goa. scroll.in. Процитовано 15 липня 2021.
  24. ↑ ISL 2020-21: East Bengal's Bright Enobakhare scores stunning goal against FC Goa as teams share spoils. firstpost.in. Процитовано 15 липня 2021.
  25. ↑ Hornby, Mark. TRANSFER: Coventry City sign Bright Enobakhare!. Coventry City. Процитовано 13 липня 2021.
  26. ↑ Coventry City fans all saying the same thing about Bright Enobakhare signing. coventrytelegraph.net. Процитовано 15 липня 2021.
  27. ↑ Coventry City 1–2 Northampton Town. BBC Sport. 11 серпня 2021. Процитовано 1 листопада 2021.
  28. ↑ NEWS: Bright Enobakhare leaves Coventry City. www.ccfc.co.uk. 1 листопада 2021.
  29. ↑ Levy, Tomer (30 січня 2022). החלוץ ברייט אנבוקארה חתם בהפועל ירושלים (Hebrew) . The Sport Channel. Процитовано 30 січня 2022.
  30. ↑ Рух підписав колишнього форварда Вулвергемптона. football.ua. Процитовано 28 грудня 2022.
  31. ↑ Львів обіграв Рух у львівському дербі. football.ua. Процитовано 28 грудня 2022.
  32. ↑ Amapakabo picks Nwakali, Awoniyi, 19 others for title defence. NFF. 31 жовтня 2019. Архів оригіналу за 1 листопада 2019. Процитовано 1 листопада 2019. [Архівовано 2019-11-01 у Wayback Machine.]
  33. ↑ Матчі, які зіграв Брайт Енобахар у сезоні 2015/2016. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано {{{accessdate}}}.
  34. ↑ Матчі, які зіграв Брайт Енобахар у сезоні 2016/2017. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано {{{accessdate}}}.
  35. ↑ Матчі, які зіграв Брайт Енобахар у сезоні 2017/2018. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано {{{accessdate}}}.
  36. ↑ а б в Матчі, які зіграв Брайт Енобахар у сезоні 2018/2019. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано {{{accessdate}}}.
  37. ↑ а б Матчі, які зіграв Брайт Енобахар у сезоні 2019/2020. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано {{{accessdate}}}.
  38. ↑ Матчі, які зіграв Брайт Енобахар у сезоні 2020/2021. Soccerbase. Centurycomm. Процитовано {{{accessdate}}}.
  39. ↑ Anderson, John, ред. (2018). Football Yearbook 2018–2019. London: Headline Publishing Group. с. 386–387. ISBN 978-1-4722-6106-9.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Брайт_Енобахар&oldid=44096631