Перейти до вмісту

Бранимир Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ф
Бранимир Петрович
Особисті дані
Народження 26 червня 1982(1982-06-26) (42 роки)
  Титово Ужице, СФРЮ
Зріст 179 см
Вага 73 кг
Громадянство  Сербія
Позиція півзахисник
Номер 32
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1999–2000 Югославія «Слобода» (Ужице) 19 (2)
2000–2004 Югославія «Зета» 86 (17)
2004–2005 Сербія та Чорногорія «Партизан» 18 (1)
2005 КНР «Шаньдун Лунен» 7 (0)
2006 Сербія та Чорногорія «Зета» 12 (4)
2006–2008 Росія «КАМАЗ» 71 (10)
2007 →  Росія «Рубін» 6 (1)
2009 Росія «Ростов» 23 (2)
2010 Росія «Крила Рад» (Самара) 11 (0)
2011–2013 Росія «Урал» 41 (8)
2013–2014 Бельгія «Кортрейк» 3 (0)
2014–2016 Росія «Волгар» (Астрахань) 51 (2)
2016–2017 Сербія «Напредак» (Крушевац) 13 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2001–2004 Сербія та Чорногорія Сербія і Чорногорія U-21 5 (1)
2004 Сербія та Чорногорія Сербія і Чорногорія U-23 2 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2021–2022 Росія «Аланія» (асист.)
2022–2023 Росія «Хімки» (асист.)
2023– Росія «Хімки-М»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Бранимир Петрович (серб. Бранимир Петровић / Branimir Petrović; 26 червня 1982, Титово Ужице) — сербський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Народився у містечку Титово Ужице, СФРЮ (нині — Ужице у західній частині Сербії). Серйозно займатися футболом почав у 15 років. Перший тренер — Єстратій Йованович. До цього сім років займався легкою атлетикою, був чемпіоном Сербії в бігу на середні дистанції — 1 км, 1,5 км та 2 км[1].

Петрович у складі «Уралу».

У дорослому футболі дебютував 1999 року виступами за команду «Слобода» (Ужице), в якій провів один сезон, взявши участь у 19 матчах чемпіонату, після чого провів три сезони за команду «Зета» з містечка Голубовці поблизу Подгориці (нині Чорногорія), що була в ті роки середняком найвищого дивізіону Сербії та Чорногорії.

Влітку 2004 року з Петровичем підписав контракт один із найсильніших клубів країни — белградський «Партизан». За «чорно-білих» Бранимир провів один сезон, який став для його команди переможним у національному чемпіонаті.

У 2005 році Петрович виступав у Китаї за «Шаньдун Лунен», посівши у його складі друге місце у чемпіонаті Китаю. Повернувшись із КНР, провів три місяці у складі «Зети», а потім поїхав грати до Росії, де підписав контракт із клубом КАМАЗ (Набережні Човни) з Першого дивізіону. Дебютував у його складі 4 серпня 2006 року у гостьовому матчі проти «Сибіру» (1:1). «КАМАЗ» у тому сезоні, як і наступного року, посів 4-е місце. Кінцівку (серпень — листопад) сезону 2007 року серб провів у «Рубіні», який грав у Прем'єр-лізі, потім повернувся до складу «автозаводців», провівши в «КАМАЗі» сезон 2008 року (команда посіла 3-е місце у Першому дивізіоні).

У березні 2009 року Петрович перейшов у «Ростов»[2], який вийшов у РПЛ завдяки перемозі в Першому дивізіоні в 2008 році. У 2010 році був гравцем футбольного клубу «Крила Рад»[3].

22 березня 2011 року стало відомо, що Петрович уклав контракт з «Уралом»[4]. У складі єкатеринбурзької команди у ФНЛ та кубку Росії провів 48 матчів забив 8 м'ячів, також забив два м'ячі у фіналі Кубка ФНЛ 2013[5][6].

Сезон 2013/14 провів у бельгійському «Кортрейку», а влітку 2014 перейшов у «Волгар»[7], де провів ще два роки.

Завершив ігрову кар'єру у команді «Напредак» (Крушевац), за яку виступав протягом 2016—2017 років.

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

Протягом 2001—2004 років залучався до молодіжної збірної Сербії і Чорногорії. У червні 2004 року ця команда з Петровичем у складі посіла друге місце на молодіжному чемпіонаті Європи в Німеччині. Цей результат дозволив команді разом з Петровичем у серпні взяти участь у футбольному турнірі Афінської Олімпіади, в якому югослави виступили провально, програвши всі три матчі групового турніру.

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

У січні 2020 року футбольний клуб «Аланія» (Владикавказ) оголосив, що Бранимир Петрович включений до тренерського штабу на посаду спеціаліста з фізичної підготовки[8], де пропрацював по 2022 рік.

З вересня 2022 року працював у тренерському штабі Спартака Гогнієва в «Хімках»[9]. 3 листопада стало відомо, що Петровича призначено виконувачем обов'язків головного тренера «Хімок» на час дискваліфікації Гогнієва.

У жовтні 2023 року став головним тренером резервної команди «Хімки-М»[10].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Батько Бранимира — пенсіонер, мати — лікар, старший брат працює на пошті[1]. Бранимир любить голлівудські фільми та сербські комедії, його улюблені кіноактори — Том Круз та Ніколь Кідман[1].

Досягнення

[ред. | ред. код]
Збірна Сербії та Чорногорії
«Партизан»
«Шаньдун Лунен»
«Урал»
«Волгар»

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Бранимир Петрович: «Бердыев и Газзаев — тонкие психологи»[недоступне посилання з Май 2019] // tatcenter.ru
  2. ↑ Петрович перешёл из «КАМАЗа» в «Ростов» Архівна копія на сайті Wayback Machine.// sports.ru
  3. ↑ Полузащитник «Крыльев Советов» Бранимир Петрович выбыл до конца сезона. «Советский спорт». 8 вересня 2010. Архів оригіналу за 10 вересня 2022. Процитовано 10 вересня 2022.
  4. ↑ Петрович — в «Урале»; Каньенда и Криворучко — нет[недоступне посилання з Май 2019]
  5. ↑ Петрович покидает «Урал». euro-football.ru (рос.). 27 серпня 2013. Архів оригіналу за 10 вересня 2022. Процитовано 10 вересня 2022.
  6. ↑ Футбольный клуб «Урал» покинул Бранимир Петрович. justmedia.ru (рос.). 27 серпня 2013. Архів оригіналу за 10 вересня 2022. Процитовано 10 вересня 2022.
  7. ↑ Волгарь пополнился сербским легионером. astrakhanpost.ru (рос.). 27 червня 2014. Архів оригіналу за 10 вересня 2022. Процитовано 10 вересня 2022.
  8. ↑ Футбольный клуб Алания Владикавказ. www.fcalania.com. Процитовано 21 січня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  9. ↑ Спартак Гогниев сменил Николая Писарева на посту главного тренера «Химок». Официальный сайт ФК «Химки». 2 вересня 2022. Архів оригіналу за 3 вересня 2022. Процитовано 10 вересня 2022.
  10. ↑ Вместо Рината Билялетдинова «Химки-М» возглавил Бранимир Петрович. fckhimki.com (рос.). 7 жовтня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бранимир_Петрович&oldid=42180782