Бреїла (місто)
| Бреїла рум. Brăila | ||||
|---|---|---|---|---|
| ||||
 | ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 45°16′09″ пн. ш. 27°57′30″ сх. д. / 45.26917° пн. ш. 27.95833° сх. д. | ||||
| Країна | Румунія | |||
| Регіон |
 Бреїла | |||
| Адмінцентр | Brăilad | |||
| Столиця для | Бреїла (жудець) | |||
| Площа | 175 км² | |||
| Населення | 180 302 (2011) | |||
| Висота НРМ | 25 ± 1 м | |||
| Водойма | Дунай[1] | |||
| Міста-побратими | Нілюфер (2001)[2][3] | |||
| Часовий пояс | UTC+2 і UTC+3 | |||
| Номери автомобілів | BR | |||
| GeoNames | 8334707 | |||
| OSM | ↑2355512 ·R (Бреїла) | |||
| Поштові індекси | 810001–810542 | |||
| Міська влада | ||||
| mayor of Brăilad | Aurel Gabriel Simionescu | |||
| Вебсайт | pmb.braila.astral.ro/main_site/index.htm | |||
| Мапа | ||||
 | ||||
|
| ||||
|
| ||||
 Бреїла у Вікісховищі | ||||
Бреїла[4], Браїла[5], Бреїлов (рум. Brăila, тур. Ibrail) — місто на південному сході Румунії. Адміністративний центр повіту Бреїла. Південне місто-супутник Галаца. Населення міста 2011 року становило 180,3 тис., 1973 року — 161,1 тис. жителів[5].
Розташоване амфітеатром на лівому березі Дунаю, у тому місці, де сходяться два рукави річки.
У 14 ст. грецькі документи називають місто «Проілабум» і «Проілава», що було передачею слов'янської назви — Браїлов. Іспанські та каталонські документи називають місто «Дрінаджо» (Drinago), яке можливо, є переадачею іншої назви міста «Брілаго» (Brillago). Німецькі документи називають «Юберейл» (Uebereyl). Походження назви міста невідоме. Турки називають місто «Ібраїл», або «Ібраїла».
Згадки про місто сягають VI століття[5]. Молдовський господар (князь) Стефан III Великий спалив місто у 1470 р. Близько 1390 р. молдавський воєвода Мірча старий дозволяє львівським купцям торгувати в межах свого воєводства «від Залізних Воріт до Браїлова»[6]. З 1538–1540 до 1829 р. місто контролювалося турками.
З 1580 до 1840 року було центром Браїльської митрополії Константинопольського патріархату, до якої належали землі Добруджа, Буджаку, Бендер, Ханської України та в певні періоди всі православні території підосманської Правобережної і Лівобережної України (Олешківська Січ).
Основні галузі промисловості — металообробка та машинобудування (суднобудування, виробництво будівельних і дорожніх машин), сталепрокатне виробництво, харчова промисловість (особливо виноробство, мірошництво, спирто-горілчане виробництво). Є підприємства швейної, цементної, деревообробної промисловості[5]. Поблизу Браїли, у Кискані, великий комбінат для перероблення очерету, виробництва целюлози, картону, штучного волокна, корду тощо[5].
У місті для потреб промислових підприємств споруджено власну ТЕС[5].
Браїла — важливий транспортний вузол, один із найбільших річкових портів країни на Дунаї, кінцевий пункт морського судноплавства, крупний вузол залізниць і автошляхів[5].
У місті курсує трамвай.
- Ана-Василик Аслан — румунський медик-геронтолог, біолог, дійсний член Румунської академії.
- Анішоара Кушмір-Станцу — олімпійська чемпіонка 1984 р. зі стрибків у довжину.
- Андреас Ембірікос — грецький поет-сюрреаліст.
- Марія Філотті — румунська акторка.
- Ніколае Іонеску (1820–1905) — румунський філософ, логік, математик, журналіст.
- Нае Іонеску (1890–1940) — румунський філософ, логік, журналіст, редактор.
- Джозеф Джуран — академік Міжнародної академії якості, засновник теорії управління якістю.
- Маніа Менеску — прем'єр-міністр під час режиму Ніколае Чаушеску.
- Панаїт Істраті — румунський письменник.
- Діана Мокану — олімпійська чемпіонка 2000 р. з плавання на 100 та 200 м.
- Жан Москополь — румунський співак міжвоєнного періоду.
- Серж Московічі — автор робіт із соціальної психології.
- Георге Мунтяну-Мургочі — румунський геолог, засновник Південно-східного інституту Європейської освіти у Бухаресті.
- Георге Петраску — румунський художник.
- Камеліа Потек — олімпійська чемпіонка 2004 р. з плавання вільним стилем.
- Джонні Редукану — джазовий музикант.
- Міхаіл Себастьян — румунський письменник.
- Іларіє Воронка — румунський поет.
- Ксенакіс Яніс — грецький композитор і архітектор.
- Георгіос Склавос — грецький композитор.
- Петр Нейков — болгарський дипломат. Консул Болгарії у Києві 1918 р.[7]
-
Будинки -
-
-
-
Шаурма і магазини -
Церква -
-
-
Торгові центри
- ↑ Браилов // Больница — Буковина — 1927. — Т. 7. — С. 320.
- ↑ https://www.primariabraila.ro/orase-infratite
- ↑ https://www.nilufer.bel.tr/icerik/kardes-kentler
- ↑ Атлас світу, 2005.
- ↑ а б в г д е ж Бреїла // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- ↑ ГРАМОТИ XIV ст. — ВИДАВНИЦТВО «НАУКОВА ДУМКА», КИЇВ — 1974 — № 52. Архів оригіналу за 27 листопада 2019. Процитовано 10 січня 2016.
- ↑ Вовчук Л., Тригуб О. (2018). Петро Нейков - болгарський генеральний консул у Києві.
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
- Браїла // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
| Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
|---|---|
| Географія та географічні карти | |
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |
|
Це незавершена стаття з географії Румунії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |