Прут
45°28′8″ пн. ш. 28°12′28″ сх. д. / 45.46889° пн. ш. 28.20778° сх. д.
| Прут | |
|---|---|
 | |
| 48°09′46″ пн. ш. 24°33′15″ сх. д. / 48.1627° пн. ш. 24.5543° сх. д. | |
| Витік | на північних схилах масиву Чорногора в Українських Карпатах |
| • координати | 48°09′46″ пн. ш. 24°33′15″ сх. д. / 48.1627° пн. ш. 24.5543° сх. д. |
| Гирло | Дунай |
| • координати | 45°28′08″ пн. ш. 28°12′26″ сх. д. / 45.4688° пн. ш. 28.2072° сх. д. |
| Басейн | басейн Дунаю |
| Країни: |  Україна Молдова Румунія |
| Регіон | Чернівецька область Івано-Франківська область Ботошань Ясси Васлуй Галац |
| Довжина | 967 км (на території України — 272 км) |
| Площа басейну: | 27,5 тисяч км² |
| Середньорічний стік | 69,2 м³/с |
| Притоки: | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Прут (античні назви — грец. Pyretos, Пората, Пюрет) — річка в південно-східній Європі. Ліва притока Дунаю (басейн Чорного моря).
Бере початок з джерела на схилі Говерли, впадає в Дунай біля села Джурджулешти (Молдова). Пригирлова частина басейну сильно заболочена. Довжина 967 км (на території України — 272 км), площа басейну — 27,5 тис. км². Середні витрати води біля міста Леова — 69,2 м³/с. Похил річки змінюється від 100 м/км (біля витоку) до 0,05 м/км (біля гирла).
У верхів'ях (до Делятина) має гірський характер, зі стрімким правим берегом, місцями поперечний профіль русла має вигляд урвища. Розташовані чисельні водоспади та пороги. Найвідоміші: в м. Яремче - водоспад Пробій (8 м), в смт Ланчин - водоспад Крутіж (3 м). Весняні повені, літні дощові паводки, підвищений зимовий стік (внаслідок відлиг і дощів). Льодостав з січня—лютого до початку березня.
На сьогодні загальновідомо, що Прут витікає із джерела на схилі Говерли на висоті 1580 м над рівнем моря; загальна його довжина – 910 км, площа басейну – 27500 км2, що дозволило Водній Рамковій Директиві ЄС віднести Прут до великих річок; тече він територією України протягом 272 км; частина, яка нас цікавить, протікає рівниною із середніми висотами 200-300 м (до 500 м). Впадає Прут у Дунай на території Молдови.[1]
Ширина річки коливається від 50-70 м до 150 м на відносно вузьких її ділянках. Через те, що береги Прута легко розмивається, його річище зазнає значного розгалуження – на розгалужених ділянках його ширина може сягати 500-800 м. Середня глибина річки - 0,5-1,5 м, найбільша – 6 м. Дно кам‘янисте, представлене галькою та валунами діаметром 40-60 см; зустрічається також замулений пісок.
У другому томі болгарських літописів Імана «Джагфар таріхи» (1680) річка Прут згадується під назвою Бурат. А в трактаті Константина Порфірогенета «Про управління імперією» згадується: річка Брут[недоступне посилання з липня 2019] (гл. 38) або Бурат (гл. 42) — сучасний Прут.
Верхня течія в Україні (Івано-Франківська та Чернівецька області) нижня — на кордоні Молдови з Румунією. Витоки розташовані на карпатському масиві Чорногора, біля гори Говерли. Річка спочатку тече переважно на північ, після (у межах міста Яремче) повертає на північний схід, ближче до Коломиї — на південний схід. Досягнувши кордону між Молдовою та Румунією, повертає ще більше на південний схід, а згодом — на південь. Впадає в Дунай за 3 км на захід від міста Рені (Одеська область).
Прут судноплавний від міста Леово (Молдова). На Пруті — водосховище Костешти-Стинка та ГЕС (частково в межах Румунії). Снятинська ГЕС — єдина гідроелектростанція на Пруті в межах України (див. Малі ГЕС України).
Міста: Яремче, Коломия, Снятин, Чернівці, Новоселиця, Унгени.
Річка Прут (в давнину грец. Pyretos, Poras) була відома римлянам.
У 12 столітті в басейні Пруту існували галицько-руські міста Малий Галич (нинішній Галац). У 13 сторіччі по Пруту лежала земля берладників, а при впадінні Бахлуя в Прут на стародавніх мапах значиться місто Бради або Бруди (згодом Цецора). В кінці 14 століття на Пруті існувало місто Романів Торг (нині Роман).
У слов'яно-молдовському літописі від 1470 року згадується перемога воєводи Штефана Великого над татарами біля Липника (у верхів'ях річки Чугура). На мапах 16 століття в басейні Пруту відмічено декілька молдавських міст — Прут, Хролов (пізніше Хирлеу), Бради (пізніше Цецора), Бахлуй та інші; на річці Лопушна — Нуш, Лопушна і Ласти, Луканья (нині Леово), Щелеч (пізніше село Хотешти), Видвиця або Видяча (пізніше Вадуца) на річці Ларзі.
У 1513 році через Прут перейшли татари, в 1518 році — перекопський султан Албул, військо якого було розбите і частиною потоплено в Пруті зі Чугуре Стефаном IV (Штефаніца). У 1581 році сюди знов увірвалися перекопські татари.
У 1563 році через Прут перейшов з козаками князь Дмитро Вишневецький, в 1594 році — Северин Наливайко і Лобода, в 1621 році — султан Осман II, котрий зазнав поразки під Хотином. У 1653 році на берегах Пруту в битві з армією Молдови був смертельно поранений син Богдана Хмельницького Тиміш Хмельницький.
У 1711 році відбувся прутський похід Петра І проти турків. Невигідна для Росії Прутська угода, яку вимушений був укласти Петро І з турками 23 липня 1711 року, після того, як його армія опинилася оточена біля селища Гуш.
У поході 1787 року Потьомкин заснував у Слободзеї центральний пункт чорноморського війська. В 1791 році він помер поблизу Яс.
За Бухарестською угодою 16 травня 1812 року річка Прут стала межею російської Бессарабії. Згідно з Паризьким трактатом 1856 року пониззя Пруту відійшли до Молдавії, але в 1878 році (за Берлінським трактатом) відійшли до Росії. У 1917 й 1918 річка була кордоном УНР з Румунією. В 1918—1944 роках річка належала до Румунії. Після 1944 кордон відновився за станом на 1917 рік з приєднанням північної Буковини до УРСР.
Неподалік від витоків Пруту розташований Прутський водоспад. Річка придатна для сплаву в умовах середньої або високої води на ділянці від Ворохти до Яремчі (довжина бл. 30 км). Тут трапляються різноманітні пороги середньої складності, зокрема Триступінчатий в кінці Ворохти, Водоспадний біля села Микуличин, косий між Микуличином та Яремчею. Найскладніше місце річки — Яремчанський каньйон завдовжки майже 2 км, який починається в Яремчі біля турбази «Гуцульщина» на правому березі і закінчується через 200—300 метрів після водоспаду Пробій, біля автомобільного мосту через річку. Каньйон змушує майже без зупинок, з короткими перервами, долати доволі складні пороги, зокрема Прикарпатський, притиск Довбуша, і, звичайно ж, сам водоспад. Водоспад Пробій на Пруті має висоту приблизно 8 метрів та кут нахилу майже 45 градусів.
На початку XX століття Чернівці мали стати річковим портом. У місті створювали відкрите акціонерне товариство з метою перетворення Чернівців на річковий порт. Для досягнення цієї мети мали поглибити русло річки Прут, а також за допомогою відповідних каналів та шлюзів підняти у річці рівень води.[2]
- ↑ Bose, K. S.; Sarma, R. H. (27 жовтня 1975). Delineation of the intimate details of the backbone conformation of pyridine nucleotide coenzymes in aqueous solution. Biochemical and Biophysical Research Communications. Т. 66, № 4. с. 1173—1179. doi:10.1016/0006-291x(75)90482-9. ISSN 1090-2104. PMID 2. Процитовано 18 червня 2024.
- ↑ Чернівці як річковий порт. https://molbuk.ua/. Молодий буковинець. 21 жовтня 2013. Процитовано 10 грудня 2018.
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Prut // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 107. (пол.)
- Лоція річки Прут
- Рафтинг та сплави на Пруті
 | |
|---|---|
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |
